Є така служба

Кожного року до оперативно-довідкової служби розшуку зниклих безвісти громадян при Головному управлінні МВС України в м.Києві звертається не менш ніж 3000 осіб.

Відсоток ідентифікованих за цими зверненнями людей дорівнює приблизно цифрі 94. Тож за одинадцять років роботи цього підрозділу столичної міліції оператори служби розшукали більш як 30 тисяч зниклих безвісти. Із першого дня створення працює тут Людмила Тимошенко. На її пам’яті багато випадків, що їх журналісти та й наші читачі назвали б цікавими. Тож веде вона мову про найсвіжіші.
…Мешканка столиці С. після того як не повернувся додому її рідний брат, ніде не працюючий В., почала розшукувати його самотужки. Зателефонувала до лікарень, моргів, розпитала про брата місцевих бомжів – усе марно. І тоді за порадою знайомих, які підказали, що в місті є така служба, звернулася жіночка до неї. Справа ця опинилася на робочому столі Людмили Тимошенко. Вона знала, що із медичних закладів обов’язково повідомляють про появу нового пацієнта «швидкої». І до лікарні приїздить співробітник підрозділу й фотографує потерпілого. Знімок потрапляє до спеціальної книги обліку, в якій – усі відомі на цей час дані про конкретну людину. Серед них – особливі прикмети. Робиться також і відеозйомка.
У громадянина В. були особливі прикмети. У нього відсутнє праве око, а на руці виднілося татуювання у вигляді літер «ВДВ». Людмила Тимошенко проштудіювала всі документи, відеозаписи про невпізнані трупи і врешті-решт знайшла того, кого шукала, серед колишніх пацієнтів міської клінічної лікарні №9, які потрапили сюди від переохолодження організму. Запросила на Володимирську, 15, громадянку С., яка впізнала на екрані свого брата.
А от благопристойний громадянин Г., 1964 року народження, не повернувся додому після відвідин служби Божої в одному із культових закладів столиці. Коли він потрапив до психоневрологічної лікарні ім. Павлова, назвався чомусь не своїм ім’ям. Вигадав і прізвище. Мабуть, тому його і не знайшли по «гарячих слідах». Почали розшукувати лише тоді, коли про зникнення Г. повідомила його дружина. У телефонній розмові з нею Людмила Тимошенко розпитувала про якісь особливі прикмети зниклого чоловіка. Дружина згадала, що у нього на лиці, біля вуха, родимка є.
Тоді пані Людмила запросила жінку до робочого кабінету, де та на екрані побачила свого живого чоловіка. Звісно, розхвилювалася… Ця історія нібито завершилася щасливою розв’язкою. А от з іншого боку, даний випадок зайвий раз переконує, що рідні зниклих безвісти не завжди надають точну й вичерпну інформацію. Це, звісно, ускладнює пошук. Але завдяки високому професіоналізму Людмили Анатоліївни чоловіка таки було віднайдено, живого й неушкодженого.
– У нашому підрозділі працюють справжні інтелектуали, – каже начальник оперативно-довідкової служби розшуку зниклих безвісти громадян майор міліції Аліна Савченко. – Це, окрім згаданої вище Людмили Тимошенко, Вікторія Гончарук, Оксана Сагайдачна, Андрій Зайвий, Максим Іващенко.
Звичайно, працівники оперативно-довідкової служби розшуку зниклих безвісти можуть допомогти не всім людям, хоча і намагаються це зробити. Тож ті громадяни, яких торкнулося лихо, в жодному разі не повинні втрачати надію, ліпше звернутися за телефонами: 02; 271-91-48; 272-06-72; 278-76-75. Ваші заявки перебуватимуть на контролі постійно.