Влада теж хоче знизити тарифи

У цьому впевнений депутат Київради від Блоку Юлії Тимошенко Олександр Бригинець. Але представники більшості бояться, що енергохолдинг залишиться без надприбутків.

– Один депутат з Блоку Леоніда Черновецького заявив: як ви можете говорити, що тарифи мають бути підвищені в півтора раза, якщо ми знаємо, що їх слід підвищувати у 1,8. Чому ж тоді підвищили у 3,4 раза? Сьогодні вже всі погоджуються, що тарифи в столиці необґрунтовані, завищені. Для їх перевірки навіть створено якусь незрозумілу комісію. Ми теж не проти такої комісії, але після скасування діючих розпоряджень. Провладні ж фракції намагатимуться знайти виправдання для підвищених міським головою цін. Чому? Бо як тільки почали б «ритись» у тих тарифах з нуля, як кажуть, то все змінилося б не тільки у Київраді, а й у державі.
– Пане Олександре, але ж міська влада обіцяє незаможним киянам захист у вигляді небачених в інших містах субсидій?
– Субсидії будуть. Ідеться про те, що міські гроші у вигляді субсидій підуть у приватні компанії нібито за дуже високі тарифи. Щоразу, коли БЮТ починає мову про тарифи, Блок Черновецького каже про субсидії. Мовляв, ви не хочете захистити киян. Але це абсолютно інший вимір проблеми. Уявіть собі, що вам виставляють рахунок у 100 гривень і кажуть: ви сплатите лише 20, а інші 80 за вас заплатить місто. А де ж візьмуться ці 80 гривень? Їх відберуть з інших статей міського бюджету і направлять в енергохолдинг.
Ми ж пропонуємо інакше – чесні тарифи. Тоді вам нарахують, скажімо, не 100 гривень, а 25. З яких ви внесете в касу 20 гривень, а бюджет за вас – 5. Різниці для незаможних киян ніби немає: у обох випадках сплачують 20 гривень. Але різницю відчуває енергохолдинг. У одному випадку він отримує п’ять чесних гривень, а в іншому – вісімдесят від несправедливих і завищених тарифів.
Звісно, це спрощений приклад, але механізм цих субсидій саме такий. Дуже сподіваюся, що Леонід Черновецький, почувши аргументацію БЮТ, захоче таки все з’ясувати, а не просто віритиме на слово своїм менеджерам.
Нині вже всі в Київраді погоджуються, що тарифи треба переглядати. Тим більше, що вони дуже сумнівні не лише з економічного боку, а й з юридичного. Їх не визнає Мін’юст, президент, Антимонопольний комітет. А тому їх можна буде скасувати навіть через суд. Проте влада, депутатська більшість не хоче йти на поступки опозиції, боїться, що «корона впаде». Я не виключаю, що вони, рятуючи власні рейтинги, можуть самі знизити тарифи. Нехай, заради Бога. Для нас не важливо, хто, яка політична сила, ухвалить таке рішення.
Нас у Київраді – меншість, а тому ми не можемо проголосувати, аби розставити всі крапки над «і».
– У цьому є й провина нинішньої опозиції. За півроку лише з БЮТ пішло п’ятнадцять депутатів. Якби цього не сталося, то у вас би вистачило голосів.
– Це проблема. Але не БЮТ. Наш блок очищується. І це природний процес. Якби, приміром, була в опозиції Партія регіонів, то і її чекала б подібна доля, від неї почали б відходити люди, які вдавали б із себе «напівпомаранчевих» чи на четвертину «помаранчевих»… Бути в опозиції – значить мати певний характер, стійкість, силу волі, інтереси виборців треба ставити вище за власні, а не продавати їх…
– Опозиціонери часто кажуть, що депутатів, купують. Але ніхто не навів конкретних доказів, фактів.
– Невже ви думаєте, що їм вручали гроші у валізах? Нині так не роблять. Є інші «аргументи» – земля, муніципальні підприємства, посади, для бізнесменів – сприяння, замовлення на виконання прибуткових робіт і багато чого іншого. Проти двох, скажімо, відкрили старі кримінальні справи. Хтось боїться втратити статус держслужбовця.
Тобто, є частина людей, які йшли з БЮТ на вибори, сподіваючись, що опиняться при владі. Якби наш блок ще тоді асоціювався як опозиційна сила, то цих людей у нас не було б.
– Але ж БЮТ не був при владі під час виборів?
– Багато людей йшли у блок майбутнього прем’єр-міністра. Вони вірили в це і, на жаль, дехто сподівався «погрітися» при владі. Тоді б ці люди, які зараз виходять, грали б першу роль, були прекрасними чиновниками, мали б вплив, доступ до ресурсів…
Мій батько колись повчав мене: «Якщо ти зустрічаєшся з дівчиною – і хочеш перевірити її справжнє ставлення до себе, то вдай з себе п’яного і впади десь. Подивися, що вона робитиме». Сьогодні цей експеримент проходить з бютівцями. Картина справді сумна: 15 осіб виявилися випадковими людьми. Можливо, вони й порядні люди, добрі фахівці, але неспроможні бути в опозиції, не борці.
– Михайло Бродський зізнався, що плакав, попереджав, коли формували виборчий список. Чому до нього не прислухалися?
– Я списки не формував, у мене самого був скромний 36-й номер. Але нині вимагатиму оприлюднення імен політиків, які ввели у фракцію ту чи ту людину, хто несе відповідальність за них. У нас уже кілька лідерів фракції змінилося, двоє з них вийшли з БЮТ. Тож довіра до цих людей була великою!
Є у нас ще кілька депутатів, які (це я достеменно знаю) вийдуть. Їх «притиснуть». Але фракція стає цілком сильною опозиційною силою, яка хоч і не може набрати більшості голосів, але ця кваліфікована меншість здатна розказати людям правду. Згадайте, як було за Омельченка – ніякої опозиції, все ухвалювалося майже одноголосно. Втім, таки велика кількість тих, хто відступив від передвиборних програм, змушує й мене виступати за розпуск цієї Київради.