Глядачам лялькового – про екзотичне дерево

Не всі кияни вже побували біля нового Київського академічного театру ляльок на вул. Грушевського, 1а, перебудованому зі стереокінотеатру «Дніпро». Нічого, ще побувають, бо там гарно, цікаво й затишно, хоча, звісно, дошкуляє шум автомобілів з Європейської площі та вулиці Грушевського.

Маленькі глядачі з батьками, бабусями і дідусями або вчителями, цвірінькаючи, мов горобці, підіймаються гранітними сходами до бронзової скульптури Дюймовочки у фонтані-озері.
Сходи обсаджені гарними дивними деревами з великим широким листям. Як вони називаються, нерідко не знають навіть учителі. А шкода, бо це – наші північноамериканські гості із родини білконієвих – катальпа. У Чернівцях, де ці дерева ростуть у невеличкому університетському ботанічному саду, їх ще називають слонячим вухом. І справді схоже, адже у кожного рівнобічного трикутника-листочка, що його вкриває, навіть у нашому кліматі одна сторона – 40 сантиметрів завдовжки!
За конфігурацією листок катальпи схожий на липовий. Квітує дерево гронами, схожими на пучки гороху. Нині восени вже й рясний урожай можна збирати – високо над головою тонкі гострі майже півметрові стручки, вдвічі-втричі довші за спаржеву квасолю. Сама ж катальпа не росте вище за 15 метрів.
Це екзотичне дерево завдяки старанням працівників «Київзеленбуду» можна бачити не лише у Хрещатому парку, а й на столичних вулицях. Росте катальпа над Українським домом, біля Природничого музею на вулиці Богдана Хмельницького, на Оболоні і навіть – повіримо  Юрієві Яновському – була в українських колгоспах ще з 50-х років минулого століття. Шкода тільки, що анонімно.
Допитливій малечі, яка йде до лялькового театру, непогано було б знати назви рослин нашого міста. Тому адміністрації Хрещатого парку разом з художниками театру варто було б виготовити і встановити біля гранітних сходів табличку з українською та латинською назвами цього дерева і стислою інформацією про його походження й цікаві особливості.

Володимир Коленко