Голодомор – таки геноцид!
Учора ввечері це таки визнала Верховна Рада 233-ма голосами у компромісному законопроекті: президентському варіанті з поправками Олександра Мороза і окремими пропозиціями Партії регіонів. За це проголосували бютівці, нашоукраїнці, соціалісти і лише два регіонали. Комуністи не дали жодного голосу й пообіцяли оскаржити голосування та домагатися звільнення працівників Секретаріату ВР, які відповідають за блокування карток для голосування відсутніх депутатів.
Народні депутати цілісінький сесійний день – і вранці, і ввечері – дискутували, навіть ображаючи один одного, про Голодомор в Україні 1932-33 років. У ті страшні роки, як довели історики, за один такий день вмирало у середньому 25000 українців. А 450 їхніх нащадків, обраних вершити долю народу, не могли дійти політичної згоди – був то геноцид, трагедія, засуха чи помилка колективізації!
Найбільше протестували проти відповідного президентського законопроекту комуністи й регіонали. Це дуже показово і суттєво, з огляду на останнє всеукраїнське соціологічне опитування КМІС, що його результати «Вечірка» вмістила вчора. 56 відсотків громадян України визнають Голодомор геноцидом, 22% – не визначилися, інші, тобто лише кожен п’ятий, заперечують. Чиї ж інтереси, позиції захищає майже половина вітчизняного представницького органу влади?
Відповідь, вочевидь, слід шукати не так у заявах багатьох парламентаріїв про те, що від голоду вмирали й російські селяни, як у застереженнях не погіршувати взаємини з Росією та її владою.
Комуніст Олександр Голуб навіть зажадав імпічменту президента, який, мовляв, дестабілізує ситуацію і «використовує трагедію для поширення ідеології неофашизму». Молодий комуніст зі Львова(!) вважає, що голод стався через «насильницьку колективізацію і посилену хлібозаготівлю, засуху і неврожай». Ющенко буцімто «провокує на те, аби росіянин, українець і єврей дивилися один на одного через розріз прицілу». За його словами, президентська ініціатива загрожує національній безпеці, бо спонукає до ксенофобії. Однопартієць Голуба – Петро Цибенко звинуватив Ющенка у «нинішньому голодоморі», «намаганні відволікти увагу суспільства від злочинів сьогоднішньої влади». Цибенко, схоже, забув, що економікою сьогодні керує і частково комуністичний коаліційний уряд. Комуністи прийшли у «сьогоднішню владу», але протестної риторики не позбулися. А якщо ж вже говорити про «нинішній голодомор» і згадувати про тих три, які пережила Україна в СРСР, це вже, товариші, тенденція. Тенденція комуністичного владарювання.
Позицію Партії регіонів представив у своєму законопроекті Владислав Забарський. Він пропонував вилучити з документу слово «геноцид», оскільки «документально не доведено, що організатори голодомору цілеспрямовано знищували представників певної нації, раси чи релігії». Крім того, за словами Забарського, Верховна Рада – не суд і не каральний орган, аби самостійно визнавати якісь дії злочином, тим більше геноцидом. Регіонал пропонує назвати Голодомор 1932-33 років «злодіянням тоталітарного режиму проти людства, величезною трагедією українського народу». У законопроекті Партії регіонів не було норми про адміністративну відповідальність за публічне заперечення факту Голодомору. Регіонали, схоже, таким чином заступилися за окремих своїх партнерів з КПУ. Одним словом, проект регіоналів, на відміну від президентського, який встановлює юридично-зобов’язальні механізми, мав лише політично-декларативні норми, така собі заява. Згодом регіонали і її забажали доповнити уточненням про «знищення українського та інших народів СРСР». Йому справедливо дорікнув Володимир Яворівський: український закон не може «розписуватися» за увесь Радянський Союз, бо «народи СРСР нас не уповноважували на це». Комуніст Кравченко своїм цинізмом перевершив усіх своїх товаришів, дорікнувши опонентам, чому вони, мовляв, не вимагають від США визнання геноциду індіанців.
Нашоукраїнці й бютівці навели безліч доказів, що Голодомор був свідомо спрямований на знищення саме українців, проводилася зачистка українських земель від корінної нації, діяв так званий «режим чорних дошок». В’ячеслав Кириленко зачитав кілька страшних свідчень конкретних людей з різних регіонів України. Він заявив: «Таких же свідчень є стільки, що для їх зачитування не вистачить і цілого року парламентських засідань». Кириленко заспокоїв проросійські сили парламенту тим, що «покарання стосується винних осіб, а не держав і урядів».
Представляти свій законопроект Віктор Ющенко відрядив старійшину вітчизняного парламентаризму, академіка Ігоря Юхновського. Він назвав ще більше фактів, свідчень, документів. «Тільки вкрай здеформовані люди можуть це забути», – сказав Ігор Рафаїлович. І додав: «Виконавці мають бути розкриті і прощені».
Соціалісти заявили, що Голодомор був геноцидом, але «не можна це перетворювати на предмет політичних спекуляцій, піару, розглядати трагедію за національною ознакою». Олександр Мороз запропонував компромісне доповнення: висловити у законі співчуття іншим народам, які потерпіли на теренах СРСР. Щодо формулювання, то спікер такої думки: «Це не геноцид, це гірше геноциду, коли влада нищить свій народ». А вчорашні дискусії у стінах парламенту він назвав «політичною тусовкою на прахові безвинних жертв». Закликав все ж знайти компроміс, бо за таке рішення, за словами Мороза, «не можемо голосувати у 230-300 голосів, мають проголосувати всі». Проголосували – не всі.