Євровідбір: за рік до розв’язки

Європейські футбольні перегони дісталися проміжного фінішу. Настав час для попередніх підсумків і прогнозів. Основний з-поміж них такий: істотних змін у розстановці футбольних сил Старого Світу поки що не відбулося.

Несподіванки. Їх, зрозуміло, немало. Насамперед – успішний старт фінів. Збірну Суомі ніколи не вважали аутсайдером, як Люксембург або Мальту, проте й претендентом на вихід до фіналу – також. Але виграш у Польщі та домашня нічия з Португалією, особливо з урахуванням інших малологічних результатів у групі, не просто примножили турнірний авторитет, а й висвітлили бажану турнірну перспективу для Літманена та його співвітчизників. І все-таки перше місце фінів за підсумками осінньої кампанії стало радше сприятливим збігом обставин, аніж очевидною закономірністю. Бо сім очок з одинадцяти скандинави здобули в трьох матчах з Азербайджаном і Вірменією. Натомість немає жодних гарантій, що таким же впевненим виявиться їхнє турне Португалією, Бельгією та Сербією. Дві інших несподіванки, що можуть істотно позначитися на підсумкових результатах, стосуються перемоги шотландців над французами і стартового провалу іспанців. І в кожному з цих випадків основна причина турнірної сенсації приховується в недавньому… мундіалі. Польща, Португалія, Іспанія, як і Франція – хоча лише частково, а також Італія, яка зазнала відчутних, але поправимих очкових втрат у перших євроматчах, стали жертвами «синдрому мундіалю», обумовленого кадровими та психологічними труднощами. Більшою мірою, звичайно, ситуативними, однак і достатньо тяжкими, щоб принаймні не легковажити ними.
Гроза авторитетів. І все-таки максимум, на що можуть розраховувати порушники спокою в тринадцятому чемпіонаті Європи, це статус грози авторитетів, а не повноправний авторитетський чин. Мова не тільки про фінів, а й про кіпріотів, приміром. Останні подивували футбольний люд яскравим розгромом ірландців – 5:2 і нічиєю з німцями – 1:1. Але в перерві між цими турнірними подвигами програли за всіма показниками скромним валійцям. І були взагалі розгромлені словаками з непристойним результатом 1:6. Схожого коментаря заслуговує і виступ македонців. Очолювані амбітним словенським фахівцем Катанцем, вони створили диво в Англії, розійшовшись миром з родоначальниками народної гри. Проте в доленосній зустрічі з росіянами постали тими, ким і є  насправді, – континентальними середняками з амбіціями, що не підкріплені відповідним ігровим класом. А отже, висновок очевидний: гучних сенсацій в євровідборі не буде.
Фаворити. Нині, без остраху перед можливою помилкою, можемо назвати лауреатів однієї групи. Це – Німеччина та Чехія. Попри їхні осічки на Кіпрі та в Ірландії відповідно, ніхто не спроможний перервати політ обох фаворитів до континентального фіналу. Бо словаки програли домашні зустрічі і чехам, і німцям, а ірландці не вистояли в Німеччині та не переграли чехів удома. Решта суперників і на це не спроможні. Тому Німеччина та Чехія вже зараз можуть бути занесеними до куцого поки що списку учасників Євро-2008  разом із Австрією та Швейцарією, що формують його на правах господарів. А в інших відбіркових групах ситуація більшою чи меншою мірою туманна. «А» – в ролі головного фаворита Сербія, можливі претенденти – Португалія і, меншою мірою, Польща. «В» – квартет Україна, Франція, Італія та Шотландія. «С» – Греція, Туреччина і Норвегія мають з’ясувати, хто з них «третій зайвий». «Е» – Хорватія в ролі беззаперечного лідера, Росія і Англія – з очевидними шансами на друге призове місце. «F» – усі карти сплутала Північна Ірландія, яка втрутилася в боротьбу Іспанії та Данії за право скласти призове товариство Швеції насправді з відчайдушною рішучістю. «G» – Нідерланди поза конкуренцією, а друге місце розіграють Болгарія та Румунія.