Завод нікому не потрібен
Сміттєпереробний завод на вулиці Червонопрапорній, попри свою перспективність, киянам виявився непотрібний. Відсортоване сміття нікуди подіти й територія підприємства стала схожою на добре організований склад вторинної сировини. Дві сортувальні лінії працюють собі у збиток.
– Проблема полягає у тому, що ринок вторинної сировини в Україні – у зародковій стадії, – каже голова наглядової ради підприємства Олександр Грибан. – Вироблену продукцію ми просто не маємо куди подіти – на неї немає попиту. Спалювати відсортоване сміття, використовуючи потужності заводу «Енергія», економічно невигідно, бо керівництво «Енергії», й це цілком логічно при повній завантаженості, не має намірів платити за нашу продукцію більшу ціну. Пресоване сміття поки що ніде складувати. На полігоні твердих побутових відходів №5 майданчик для цього не готовий.
Утім, на «Енергії» готові спалювати сміття покращеної якості, але лише за умови компенсації додаткової вартості, приміром, з міського бюджету. Однак столичні чиновники не мають наміру дотувати його для того, аби сміттєпереробний завод, який належить приватним структурам, отримував прибутки.
– Для розв’язання проблеми утилізації твердих побутових відходів нам потрібно побудувати два сміттєспалювальних заводи потужністю близько 500 тисяч тонн на рік, – каже перший заступник голови КМДА Анатолій Голубченко. – У бюджеті міста на наступний рік закладено фінансування техніко-економічного обґрунтування першого такого підприємства. Після розробки ТЕО намагатимемося до реалізації проекту залучити інвесторів. Утім, не виключено, що будуватимуть завод за кошт бюджету міста. Окрім цього, потрібно подбати про створення нового полігону, де складуватимуться рештки від спалювання сміття. Якщо нам вдасться знайти місце для нового полігона з потужністю адекватною можливостям полігона №5, то його вистачить, за прогнозами фахівців, не менш ніж на сто років. Для розв’язання цієї проблеми ми вже ведемо перемовини з «губернатором» Київської області. Часу в нас обмаль. Полігон у Підгірцях, враховуючи потужності його першої та другої черги, може прийняти ще близько 11 мільйонів кубічних метрів сміття. Такого потенціалу цього підприємства вистачить на шість років. Однак, ми маємо все зробити у значно коротші терміни, інакше загрозливих ситуацій не уникнути. Окрім того, аби подовжити роботу полігона, потрібно розв’язати проблему накопичення фільтрату. Для цього слід до 15 лютого запустити другу установку з його переробки.
Куди у перспективній системі утилізації сміття «пришити» потужності сміттєсортувального заводу на вулиці Червонопрапорній, столичні чиновники поки що не знають. Однак, враховуючи унікальність підприємства, кошти вкладені у його будівництво та таки й справді перспективну технологію, пообіцяли подумати. Зазначу лише одне: вже нині, працюючи в експериментальному режимі, завод здатен видавати на-гора близько чотирьох тисяч тонн вторсировини на рік.