На пагорбах Куренівки біля Кирилівської церкви тиша і благодать. Ніби сам Бог велів лікувати тут душевний біль. Київська міська психоневрологічна лікарня №1, відома серед киян як Павлівка або Кирилівська лікарня, відзначила своє 200-річчя. Це не лише одна з найстаріших психіатричних лікарень Європи, а й одна з найбільших. Тут нині близько 1300 пацієнтів, загалом же можуть розміститися 1600. Хворі, які прогулюються на подвір’ї, тихі і сумирні, дивляться на перехожих іноді з байдужістю, іноді з дитячою цікавістю, усміхаються чомусь своєму. Заходять помолитися у Кирилівську церкву. Буйних і небезпечних боятися не варто, вони – в окремих палатах.
Через політику та економіку «їде дах»
Психічне здоров’я людей за останні роки значно похитнулося. Головний лікар Роман Никифорук каже, що через політично-економічне становище в країні у багатьох людей немає душевної рівноваги. Зростання цін, страх втратити роботу чи захворіти, відсутність засобів до існування призводять до психічних розладів – депресій, алкогольної і наркотичної залежності, невротичних захворювань та самогубств. Зростання їх кількості припадає на початок 90-х років. А суїцидів тоді побільшало вдвічі.
– Щоправда після 2000 року ситуація стабілізувалась, отож поліпшився й загальний психічний стан населення. А от алкоголізм і наркоманія, навпаки, вражають все більше людей, – зауважив Роман Іванович. – Людям з психоневрологічними проблемами можна зарадити, якщо хворобу лікувати на ранній стадії. На жаль, багатьох лякає вже саме слово «психіатр». Варто знати, що нерідко ми пацієнтів навіть на облік не ставимо.
Лікування в Павлівці безплатне, але лікарі кажуть, що воно було б набагато ефективнішим, якби їхнім пацієнтам стали доступними медикаменти нового покоління. До речі, на одного пацієнта бюджетом передбачено всього шість гривень на добу на ліки та шість – на харчування...
У кризовому стаціонарі
Відділення кризового стаціонару відкрили два роки тому. Затишні, чисті палати, сяючі кахлі в туалеті замість похмурих стін, які трапляються у таких закладах.
Тут немає тяжкохворих, а лише пацієнти із незначними розладами психіки, спричиненими стресами.
...В одній з палат жінка років сорока читає журнал. Побачивши гостей, хутенько поправляє зачіску, приязно усміхається. Валентина розповідає, що втратила спокій відтоді як син пішов в армію. Нав’язливий страх не відпускав ні вдень ні вночі, особливо після недавнього випадку, коли офіцер застрелив солдата. Завідувачка відділення Світлана Нетрусова каже, що стан хворої вже стабілізувався.
У сусідній палаті хлопець втупив погляд у стелю і нікого не помічає. За ним доглядає мама. Плачучи, розповідає, що нерви сина-студента здали через конфлікт між ним та комендантом гуртожитку. Тепер у нього депресія…
Бездомних нікуди виписувати
У психоневрологічній лікарні №1 лікується 230 осіб, яким звідси нікуди йти. Від багатьох відмовилися байдужі родичі, інші – зовсім самотні. Безпомічним становищем пацієнтів часто користуються шахраї, які разом з бездушними родичами продають квартири душевнохворих.
– Нам доводиться не лише лікувати, а й часто захищати права цих нещасних, – розповідає завідувачка 25-го відділення Раїса Федина. – Квартиру одного хворого ми таки відсудили. Перебуває в нас п’ятдесят невідомих, які про себе нічого не пам’ятають. Їх підбирає міліція на вокзалах та вулицях. Ми розшукуємо родичів, поновлюємо паспорти, оформлюємо пенсії. Недавно у двох пацієнтів таки знайшлись сім’ї.
– Бездомні пацієнти – одна з найсерйозніших проблем закладу. Леонід Черновецький обіцяв побудувати на території Павлівки будинок для бездомних, – нагадує головний лікар.