Про оди і професорів

У неділю, 19 листопада, першому російському студенту, а також першому російському професору – Михайлові Васильовичу Ломоносову виповнилося б 295 років. Свою неодноразово вищу освіту (де тільки Ломоносов не навчався – і у Москві, і в Петербурзі і в Європі) він завершив у Києво-Могилянській академії. Про це навіть у фільмі показали. Щоправда, творці відомого історичного серіалу з хронологією трохи накрутили...

«Для великого розчарування в науках київських» режисер енд компані направили учня Московської слов’яно-греко-латинської академії Михайла Ломоносова на південь у 1734-1735 роках. І тільки після цього – за кордон. Насправді все було інакше. До Києва Ломоносов приїздив на початку 1750-х років для вивчення граматики. І його наукова праця була продовженням «Граматики слов’янської» Смотрицького. Й справді, якщо не перший, то і не другий класик російської поезії вигострював своє звучне слово на схилах Дніпра. І в Лавру він ходив, і до святих мощей прикладався. Бо незважаючи на всю свою світськість, був людиною побожною. А у вчені «пішов» випадково. Так, з архангельським рибним обозом і з благословенням свого дядька-священика. Той сподівався побачити освіченого племінника не інакше як у єпископських шатах.

Та повернімося до Києво-Могилянської академії середини XVIII століття. Ломоносовська «Російська граматика» могла бути написана тільки тут. Філології і не тільки слов’янській в Академії приділяли особливу увагу. До 1784 року більшість наук викладали латиною. Молоду царицю – Єлизавету I під час її візиту до Києва професори і спудеї порадували великим філософським диспутом. Він тривав кілька годин, і щотридцять хвилин зібрання говорило іншою мовою. Григорій Сковорода на такі збори не приходив. І з Ломоносовим, через його особливу світськість, не зустрічався. Григорій Сковорода, хоч і не був першим українським студентом і першим професором, як і його московський колега, ніс своєму народу освіту. І шукав собі учнів.