На Сумщині вродили гарбузи
А тим часом столичний Хрещатик заокеанських захисників пана Щербаня зустрів плакатами («Студенти все пам’ятають», «Вор должен сидеть в тюрьме», «Студенти – за правосуддя!», «Щербаня – на нари!» і т. п.), свистом, сиреною.
Постаралися сумська молодь разом із представниками всеукраїнського громадського об’єднання «Пора» та УНА-УНСО. Після прес-конференції американців проводжали тим же. На дорогу сумчанин Володимир Чепік гостям підкинув гарбуза. Як тільки руки юнака вивільнилися від важкої ноші, вдалося з ним порозмовляти.
– Громада не погоджується з адвокатськими висновками, в яких пан Щербань постає жертвою наклепу. Сумщина категорично відкидає подібні заяви. Адвокати показують лише той бік діяльності Володимира Петровича, який йому вигідний. Ми ж приїхали нагадати: екс-губернатор винен у побитті студентів, спостерігачів, котрих гамселили на виборчих дільницях під час виявлення підтасовки бюлетенів на користь одного із кандидатів у президенти України. Щербань звинувачується в махінаціях з майном, акціями підприємств…
В області про цього пана не хочуть навіть чути – стільки лиха він наробив людям. Ми створили Комітет порятунку Сумщини від нього. Першу масову акцію заплановано на 11 листопада. На сумському майдані Незалежності збереться народне віче. За попередніми даними, на вулиці міста вийде близько 10 тисяч чоловік. Вітчизняне правосуддя поки що, на жаль, не здатне захистити нас од щербанів та їм подібних. Тож громада вирішила діяти самостійно.
– Ваша мета? Чого прагнете?
– Чесного розслідування «темних справ» екс-губернатора. Відкритого суду над ним. І відповідного покарання.
– Маєте неспростовні докази зловживань пана Щербаня?
– Вважаємо, у цієї людини далеко не така чиста й бездоганна біографія, яку «написали» американські адвокати. Нас, студентів, били фактично на очах екс-губернатора. Одначе він, будучи першим керівником області, навіть і пальцем не поворухнув, аби покарати винних правоохоронців за неправові дії. Та і в Інтернеті про зловживання Щербаня доволі інформації. Відчувши смаженину, він прихопив кругленьку суму й городами, через Білорусь, накивав п’ятами до Америки. Там відсидівся. Потрусив своїми багатомільйонними банківськими рахунками. І ось тепер зустрічай, Україно, мученика-героя, котрий нібито карався за океаном за власні політичні переконання й уподобання.
– Закон про Інтернет в Україні відсутній. Тож там розміщують, що кому заманеться. Можливо, ви ознайомлені з наклепницькою інформацією, аби спаплюжити ім’я доброго й сумирного чоловіка, справжнього трудягу, котрий протягом 24 годин щодоби тільки й робив, що думав і дбав про місцеву громаду?
– Я розумію. Але його так звані дбайливі руки на Сумщині відчуло чимало простих людей, що називається, на власній шкірі. Тож ми готові свідчити гірку правду. А Генпрокуратура нехай усе це доводить до логічного завершення.