Партійців більше, ніж українців
За кількістю політичних об’єднань ми – серед рекордсменів, адже в Україні зареєстровано аж 132 партії. Цікаво, що кількість заявлених членів усіх партій, якщо їх підсумувати, перевищить населення України!
Дослідження Комітету виборців України виявило, що таємницею за сімома замками залишаються джерела фінансування партій. Майже всі вони не надали експертам відповідної інформації, назвавши її конфіден-ційною. Хоча відповідно до закону це не таємниця. Зате представникам КВУ стало відомо, що нині деякі політичні сили мають фінансові проблеми. Брак грошей відчувають одеські обласні осередки «Віча», «Трудової України», Народного Руху та УНП. А в Білгород-Дністровському відділенні Партії регіонів, за словами пана Побережного, досі нібито не виплатили зарплату за період виборчої кампанії.
Хоча про заможність українських політичних сил свідчать суми, витрачені на передвиборну агітацію. Їх не приховують, адже переможцям виборів ці гроші компенсує держава. Партія регіонів, «Наша Україна» та СПУ витратили на пропаганду максимально дозволену суму – 35 млн. гривень.
Пересічному виборцю важко отримати інформацію про діяльність партії. Тому Комітет виборців рекомендує останнім друкувати у мас-медіа щомісячні звіти про виконання передвиборної програми та обіцянок.
Лідер «Віча» Інна Богословська впевнена, що більшість наших партій створені за прикладом КПРС. До того ж, вони відстоюють інтереси фінансово-промислових груп і обслуговують їх на час виборів. А регіонал Тарас Чорновіл зазначив, що нині чимало політичних об’єднань тяжіють до локалізації, регіоналізації. Він визнає, що колись у Донецьку так починала свою діяльність і Партія регіонів. Депутат рекомендує таким силам зосередитися на місцевих виборах.
Бютівця Андрія Шевченка турбує процедура формування виборчих списків. Мовляв, нерідко туди потрапляють люди, які далекі від ідеології партії.
– Виборчий список – це єдине, що об’єднує переважну більшість людей у складі політичної сили, а не ідеологія і мета, – наголосив Шевченко.
Крім того, пан Шевченко прогнозує, що настав час великих партій. Реально на політичній карті нашої держави залишилося тільки п’ять гравців і лише троє з них мають рейтинг, значно більший за три відсотки.
Звісно, конституційна реформа, яка стала для багатьох партій несподіванкою, підштовхне їх до інтенсивного розвитку. Ці перетворення займуть не рік і не два. Адже до найрозвиненіших пар-тійних систем, як, наприклад, у Німеччині чи Італії, Україні ще дуже далеко.