Битва футбольних гігантів

Тринадцятий ігровий день в елітному національному дивізіоні ознаменований тридцятим протистоянням основних футбольних антагоністів України. «Динамо» проти «Шахтаря» – це найяскравіша візитка вітчизняного чемпіонату. Як «Барса» проти «Реала» в Іспанії. Чи «Манчестер Юнайтед» проти «Ліверпуля» в Англії. Битва футбольних гігантів – і зайвих слів узагалі не потрібно.

Історія. Перше в новітній період українського футболу протистояння «Динамо» та «Шахтаря» відбулося в жовтневому Києві 1992 року і завершилося переконливою перемогою господарів з рахунком 2:0. Стрілецьку прем’єру відкрив легендарний Леоненко, а другий гол записав до свого активу Панкратьєв. За грою безпосередньо з трибун столичного стадіону спостерігали 7200 глядачів. Однак «Динамо» тодішнього зразка було беззаперечним флагманом, а «Шахтар» – одним із опонентів, але не більше. Бо насправді вітчизняна «класика протистояння у верхах» бере відлік з другої половини минулого десятиліття. Гірники з молодим Ахметовим у ролі президента, тренером Яремченком і лідерами команди Кривенцовим, Орбу, Поповим, Зубовим, Ателькіним та Матвєєвим, поставили на меті зруйнувати гегемонію «блакитно-білих» і 2002 року таки досягли бажаного. Відтоді наш основний футбольний турнір розподілений на дві нерівнозначних частини: гіганти, тобто «Динамо» та «Шахтар», і решта. Хоча зрівнятися з киянами в історичному реєстрі команда з Донецька не змогла й досі. З двадцяти дев’яти календарних матчів «Динамо» виграло тринадцять, а «Шахтар» – сім.

Сьогодення. Кияни увійшли в цьогорічний сезон значно краще, ніж основний конкурент. По-перше, вони виграли очну зустріч у липні на березі Чорного моря і завоювали національний суперкубок. А по-друге, хлопці з Донецька, на відміну від столичних футболістів, уже мають в пасиві й поразку в національних перегонах. «Арсенал», обігравши «Шахтар» у його вотчині, висвітлив основні проблеми чинного чемпіона: вони стосуються організації гри. Якщо суперник обороняється чітко і чіпко, не даючи гірникам нагоди скористатися помилками в обороні, то фаворит, як правило, залишається ні з чим. Так було не тільки в матчах «Шахтаря» з «Арсеналом», а й з «Дніпром» і донецьким «Металургом», які не виявили переможця. Донецька команда зазвичай малопродуктивна на флангах, але полюбляє використовувати кількісну та якісну перевагу в центрі, де зосереджує більшість своїх гравців. «Арсенал» також змістив акценти на центральний напрямок, і з’ясувалося, що навіть дуже технічні футболісти, на зразок бразильських і балканських, не можуть знайти розумного виходу зі скупчення своїх і чужих. У киян інші проблеми, спричинені незадовільною функціональною готовністю стрижневих виконавців. Корреа з партнерами, що називається, літали влітку, а нині часто-густо просто повзають полем. Таким виявилися гіркі наслідки форсування ігрової готовності команди перед євроліговою кваліфікацією. З іншого боку, «Динамо» володіє більшим набором тактичних варіантів групового маневру і вміє матеріалізувати цю перевагу, залежно від обставин ефективно чергуючи гру так званими першим і другим номерами. Тому в очній битві гігантів, що запланована на понеділковий вечір у Києві, вирішальними можуть стати не тільки мінімалізація своїх проблем, а й максимальне використання своїх козирів.