Стратегічний полігон
Полігон твердих побутових відходів №5 ВАТ «Київспецтранс» працює у звичному режимі. Й, попри протести мешканців навколишніх сіл та висновків санітарно-епідеміологічних служб, сміття зі столиці на його територію вивозиться. Утім, іншого вибору в київських комунальників немає. Під час останньої акції протесту, коли мешканці сіл Підгірці та Креничі на три доби перекрили в’їзд на територію полігона ТПВ №5, сміттєспалювальний завод «Енергія», сміттєсортувальна станція «Грінко» та інші альтернативні об’єкти утилізації твердих побутових відходів працювали на повну потужність. Однак вантажівки «Київспецтрансу» змушені були ночувати на території підприємства ущерть заповнені.
Перетікання фільтрату
– Окрім безпосередніх наших обов’язків складування сміття, ще одне наше завдання – це найшвидший пуск установки з переробки фільтрату, – каже в.о. начальника полігона ТПВ №5 ВАТ «Київспецтранс» Олександр Ліщеновський. – Нині її монтаж виконано на 95 відсотків. Після запуску цієї установки проблему вже зібраного та накопиченого фільтрату, враховуючи потужність обладнання, можна буде розв’язати протягом трьох років. Зараз ми докладаємо усіх зусиль, аби рівень фільтрату у нижньому ставку був максимально низький. Тож небезпечної рідини у нижньому ставку практично немає. Зрозуміло, що за таких умов ризик забруднення внаслідок перетікання фільтрату через дамбу малоймовірний.
Про екологічні наслідки діяльності полігона ТПВ №5, ми мали намір дізнатися у сільського голови села Підгірці Олександра Гажамана. За його словами, односельці вимагали закрити полігон через проблему фільтрату, що через дамбу просочується в яр нижче дамби і збирається у долині поблизу села Креничі, та через невиконання столичною владою обіцянок поліпшити інфраструктуру села. Столичні чиновники обіцяли побудувати у селі асфальтовані дороги, водогін, школу, дитсадок, клуб, кінотеатр та лазню.
Темна сторона «очищення»
Що ж, бажання селян отримати компенсацію за запаскуджену околицю і повітря, загалом логічне і справедливе. Утім подейкують, що в акції непокори, яка мала гучну назву «Очищення» або «Звільнення», є й темна сторона. Стверджують, що причиною таких протестів могло б стати і різке збільшення – майже удвічі – вартості земельних ділянок у Підгірцях та Креничах, після завершення експлуатації полігона ТПВ №5. Тож, начебто, зацікавлені у такому заробітку й допомагали селянам правди добиватися. Кажуть і про те, що деякі мітингувальники поліпшували свій матеріальний стан вже на самій акції протесту, отримуючи винагороду за блокування в’їзду на територію сміттєзвалища.
– Звісно, з полігоном треба щось робити, – каже мешканець села Підгірці, який назвався Олександром Петровичем. – Але подібні акції протесту теж завдають чимало шкоди екології. За три дні, поки машини не пускали на звалище, ледь не всі околиці вздовж доріг сміттям засипали. У Великих Дмитровичах людям ледь не на голови непотріб висипали. Щоправда, днями на в’їзді туди шлагбаум поставили й дорогу перекопали. Але ж сміття лишилося, й весною його у двори водою змиє. Й на пасовищі нашому сміття, а в ньому найнебезпечніша річ для корови – пакети поліетиленові. З’їсть вона ту плівку, і якщо вчасно ветеринар не допоможе, – не стане корівки-годувальниці. Та за усіма не угледиш, і не поясниш тварині, що можна їсти, а що ні.
Не Солодкий яр, а тільки назва
– Сміттям закиданий і Солодкий яр. Назвали його так через те, що колись туди вантажівка з цукром упала і він розсипався. Краєвиди у нас поки що – око відвести важко, але коли прискіпливіше глянути, копнути глибше, то хай би той смітник вже працював. Безпечнішим його зробити треба, але покарання за викинутий не на ньому непотріб придумати таке, щоб охоту шкодити назавжди відбило.
Бідкатися дядько й далі продовжував, видно було, що наболіло те людині. Раніше, казав, як де яке сміття з’явиться, колгоспний бригадир трактористу наряд дасть і той усе гарненько пригорне, а нині колгоспів немає, і навести лад нікому. Голови сільські добре знають, де чия земля, як продати її треба, а коли смітник прибрати, то сперечаються про те, хто це має зробити й на чиїй він території.
Власне, після такої розповіді важко зробити висновок про безпечність сміттєзвалища. Хоч як крути, а близьке сусідство навіть з високотехнологічним смітником завдає шкоди будь-якій екосистемі. Коли ж технологія утилізації відходів не зовсім сучасна, то й поготів. А фільтрат через дамбу таки просочується, попри постійне його відкачування. Поблизу Креничів, нижче дамби, є беззаперечний тому доказ – невеличке озерце з темною, майже чорною водою. Коли руки вмочиш, має та вода коричневий колір.