Захистити можуть екологи та комунальники

Навіть не ботанікам видно: над символом української столиці – каштанами – нависла загроза вимирання. Останніми роками восени кияни бачать дуже сумну картину – листя каштанів не жовтіє, як зазвичай, а «іржавіє» по краях і обпадає задовго до масового осіннього листопаду. Цією проблемою занепокоєні не лише комунальні служби міста, яким доводиться щороку замінювати сотні всохлих дерев. На сполох б’ють екологи, які досліджують проблему швидкого всихання цих міських красенів.

За словами заступника генерального директора «Київзеленбуду» Олега Лукаша, на стан дерев впливає ціла низка факторів. Окрім забруднення довкілля токсинами, хлоридами, важкими металами, нерозчинними сполуками солей, зелені насадження, здебільшого закатані в асфальт, потерпають від великої кількості підземних комунікацій, які не дають доступу до коріння необхідній кількості вологи та повітря. Проте найбільше шкодить деревам сформована практика зимових прибирань вулиць: комунальники густо посипають сніг сіллю, внаслідок чого тала солона вода потрапляє у ґрунт, завдаючи непоправної шкоди корінню дерев, особливо молодих.

Як стверджує заступник директора з питань зеленого будівництва Національного ботанічного саду Микола Шумик, саме це спричиняє восени некроз листя, що зовні нагадує іржу і врешті призводить до швидкої загибелі дерева. На його думку, потрібно відмовитися від використання солі, якою посипають дороги взимку. Зокрема, за його даними, нині земля на Хрещатику вкрай перенасичена технічною сіллю. Через це у квітні на головній вулиці столиці довелося спиляти 46 дорослих каштанів. Допомогти киянам у боротьбі з хворобами каштанів може й Інститут зоології НАН України, де переймаються виведенням нових сортів каштанів, стійких до техногенного впливу урбанізованого міста. За словами наукового співробітника інституту Галини Нікітенко, такий вид каштанів здатен пристосуватися до екологічних умов столиці й прикрасити наше місто біло-рожевими суцвіттями та зеленим листом.

Київська влада обіцяє сприяти цій ініціативі й поширювати її містом, каже Володимир Трокоз, начальник управління охорони навколишнього природного середовища Київської міської держадміністрації. Окрім того, чиновники запевняють, що жодна нині існуюча земельна ділянка міста, де ростуть дерева, не буде віддана під будівництво. «Це дасть змогу зберегти для нащадків територію озеленення міста Києва», – упевнений пан Трокоз.

І комунальники, і екологи одностайно твердять: щоб врятувати столичні каштани, потрібна не лише комплексна програма, а й відповідне фінансування з місцевого бюджету. Тоді за років п’ять – сім можна було б сподіватися на позитивні зміни. До речі, середній вік каштанів у Києві становить 40 років. За підрахунками науковців, життя дерева може тривати до 80 – 90 років.