Дежавю ПДВ-рахунків

Схоже, новий уряд знову хоче реанімувати стару, ще  кучмівську ідею, про спеціальні рахунки платників податку на додану вартість, які колишній президент України спочатку своїми двома указами, а потім і за допомогою Верховної Ради намагався втілити в життя, але так і не зміг, бо парламент відмовився підтримати внесений ним законопроект.

Тодішня система ПДВ-рахунків передбачала стягнення податку до держбюджету й оборот коштів його через окремі поточні банківські рахунки платників ПДВ.
На розширеному засіданні колегії Державної податкової адміністрації України перший віце-прем’єр, міністр фінансів Микола Азаров, який, певне, й був одним із авторів цього нововведення, знову висловився за введення спеціальних рахунків платників податку на додану вартість.

Він, як і два роки тому, переконаний, що введення таких рахунків було б доцільним для протидії корупції при відшкодуванні ПДВ. Хоча й не приховує, що ПДВ-рахунки мають низку суттєвих недоліків. Віце-прем’єр уже провів консультації про доцільність введення ПДВ-рахунків з керівниками підприємств – великих платників податку, і більшість з них підтримали аргументи високопосадовця. Бо, за словами Миколи Азарова, протягом 2005-2006 років зросла заборгованість із відшкодування ПДВ, яка нині досягла шести мільярдів гривень, що не може не турбувати уряд. Тому Державній податковій адміністрації і зокрема її голові Анатолію Брезвіну на колегії доручено вжити заходів для скорочення заборгованості, що утворилася.

А от на думку колишнього міністра фінансів Віктора Пинзеника, введення ПДВ-рахунків завдасть удару по економіці країни, тому що вимагатиме вилучення значних сум оборотних коштів. Крім того, він наголосив, що використання ПДВ-рахунків – це  абсурдний винахід, який не має аналогів у світовій практиці оподаткування.

Заступник генерального прокурора Тетяна Корнякова, яка теж брала участь у колегії, повідомила, що за дорученням президента України здійснено перевірку відшкодування ПДВ, яке й справді є нерівномірним. Проте Генпрокуратура тут не побачила злого умислу, бо пов’язує непропорційне повернення ПДВ із різним ступенем експортної орієнтації підприємств у областях.