Чи дочекаються визнання патріоти?
Свято Покрови завжди вважалося днем українського війська. Не дивно, що саме в цей день – 14 жовтня 1942 року – офіційно утвердилася Українська Повстанська Армія. Це єдина справді проукраїнська сила у Другій світовій війні, але заслуги її належно не оцінено й досі. Та й суспільство сприймає цю організацію неоднозначно.
Унікальна армія
Стільки вже бруду вилили на УПА! Але всі ті комуністи й інші «прогресивні» інтернаціоналісти забувають сказати, що лише Українська Повстанська Армія під час Другої світової війни і ще понад десять років після неї боролася за волю й незалежність України. Причому боролася під синьо-жовтим прапором із тризубом. Зв’язкова головнокомандувача повстанських загонів Романа Шухевича Дарія Гусяк впевнена, що УПА є унікальною організацією. Адже це чи не єдиний випадок, коли народ зі зброєю піднявся проти двох тодішніх тоталітарних супердержав – комуністичного Радянського Союзу та нацистської Німеччини. І не просто піднявся, а зміг півтора десятиліття вести партизанську боротьбу із надсучасними арміями без будь-якої зовнішньої підтримки. Схожа ситуація була в країнах Балтії, але там повстанці протрималися не так довго – три роки.
Більше того, прагнення здобути незалежність об’єднало діаметрально протилежні політичні сили. Бо Роман Шухевич зміг переконати навіть своїх ідейних опонентів об’єднатися задля здобуття державності. Чи можлива така консолідація всіх партій та блоків нині? Навряд чи...
Нині ветерани УПА не розуміють, чому до них ставляться вороже. Адже вони воювали на своїй землі й лише проти окупантів. Адже вони захищали Україну і боролися не з сусідніми народами, а з арміями тоталітарних держав. Напевно, тому на Нюрнберзькому процесі УПА не засудили й не визнали її членів посібниками фашистів. На жаль, деякі «визначні історики» стверджують протилежне, а самі, либонь, і не читали рішення суду щодо нацистського режиму.
Незважаючи на це, ветерани Української Повстанської Армії досі не мають офіційного статусу на відміну від, наприклад, бійців НКВС. Ті не боролися з фашизмом, бо у Велику Вітчизняну війну були у загороджувальних загонах та стріляли у спину своїм же солдатам. І репресії масові проводили, зокрема й проти українських патріотів. Лідер Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок нагадує, що вони мають статус учасників війни й отримують підвищену пенсію. Ще й нерідко досі живуть у квартирах, які колись відібрали в репресованих громадян.
Епопея з визнанням
Гідно оцінити заслуги ОУН-УПА намагалися упродовж останніх п’ятнадцяти років. Заступник голови Конгресу українських націоналістів Євген Гірник згадує, що як тільки Україна стала незалежною, у західних областях люди самі, не чекаючи офіційного рішення влади, почали насипати братські могили та встановлювати монументи героям. З’явилися пам’ятники Степанові Бандері та лідерові ОУН Євгену Коновальцю. І, до речі, п’ятнадцять років тому ставлення до УПА по всій Україні було набагато толерантнішим. Тоді ніхто не перечив, коли перший міністр оборони Костянтин Морозов вирішив влаштувати парад ветеранів цієї організації на Хрещатику.
Однак після приходу нової влади 1994 року ситуація змінилася. Голова Верховної ради Олександр Мороз спинив процес офіційного визнання Української Повстанської Армії. Усі спроби провести через парламент відповідні законопроекти провалювалися. Навіть Слава Стецько, ставши депутатом 1998 року, не змогла добитися гідного статусу для патріотів. Згодом аналогічні проекти законів підготували і Євген Гірник, і Левко Лук’яненко. Але марно: 226 свідомих українців у Верховній Раді так і не знайшлося. 2005 року допомогти ветеранам УПА взявся віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко, але і його законопроект про соціальний захист борців за незалежність не ухвалили. Нарешті, вже цього року прагнення визнати заслуги Української Повстанської Армії задекларовано в Універсалі національної єдності. Проте депутатська більшість та уряд, мабуть, забули про це, як і про інші свої обіцянки.
Однак насправді для визнання бійців Української Повстанської Армії не потрібне рішення парламенту. Адже згідно з ратифікованою Україною Женевською конвенцією, ця організація підпадає під визначення воюючої сторони. Бо вона мала поділений на підрозділи особовий склад, командування, зброю, символіку і брала участь у бойових діях. Отже, для визнання УПА достатньо президентського указу. Тому активісти ВО «Свобода», Київського братства ОУН-УПА, УНА-УНСО, «Пори», ОУН та ще низки партій і громадських організацій підготували проект цього указу і звернулися з ним до Віктора Ющенка.
Документ передбачає партизанські дії Української Повстанської Армії слід визнати національно-визвольними, а ветеранам надати статус борців за волю нашої держави. Для такого рішення є експертне підґрунтя – висновок урядової комісії істориків. Також проект указу пропонує визначити День Українського війська 14 жовтня, а День захисника Вітчизни (23 лютого) скасувати.