Реінкарнація «аграріїв»
В Україні знову відроджено Аграрну партію. Своєї назви вона позбулася напередодні останніх президентських виборів, коли на догоду тодішній політичній кон’юнктурі спершу була перейменована на Народну аграрну партію, а згодом названа Народною.
Втративши свою самобутність, ідеологію захисників інтересів селянської громади, партія, що стала основою блоку Литвина, очікуваної підтримки сільського електорату під час останніх парламентських виборів так і не здобула. І от чергова спроба реанімувати партію, яка б переймалася проблемами села. Щоправда, йдеться не про трансформацію очолюваної екс-спікером ВР Володимиром Литвином Народної партії, а про створення цілком нової політичної сили.
Вдихнути друге життя в рідне дітище заповзявся її перший голова, академік Михайло Зубець. Разом із своїм колегою по парламенту, також екс-головою АПУ Михайлом Гладієм і депутатом позаминулого скликання Олегом Литваком. Саме вони виступили організаторами установчого з’їзду новонародженої партії. На форумі делегати майже з усієї України (за винятком двох областей) обрали Михайла Зубця головою партії.
На своїй першій прес-конференції він зазначив, що «не виключає входження до лав АПУ багатьох представників Народної партії, але не хотів би спекулювати на цьому, бо кожна людина вільна самостійно робити свій вибір». Серед основних завдань АПУ вбачає створення правової інфраструктури з надання юридичної допомоги селянам і працівникам агропромислового комплексу, а також лобіювання їхніх інтересів у владі.
Упродовж зими, до квітня, «аграрії» збиратимуть у регіонах підписи своїх прихильників та облаштовуватимуть місцеві осередки. Адже для реєстрації в Мін’юсті політична сила мусить мати щонайменше 10 тисяч своїх потенційних членів. На думку пана Зубця, «цей бар’єр не є нездоланним, адже відродження на селі політичної структури, яка б переймалася передусім захистом його мешканців, є нині нагальною потребою». Він пообіцяв, що нова партія «зробить усе можливе, аби переламати усталену традицію, коли про село згадують тільки під час виборів, а після них про нього забувають і в правовому, і в соціальному, і в культурному сенсі». За словами Зубця, проголошення 2006-го роком села не має носити лише декларативний характер, а підкріплюватися, зокрема, відповідними державними програмами та належним їх фінансуванням.
Паралельно із створенням партії її засновники організували у Верховній Раді міжфракційне депутатське об’єднання «Аграрії України», що вже нині налічує 24 депутати. Завдання об’єднання перегукуються з партійними. Втім, головне, чого домагатимуться депутати від АПУ в парламенті, – земельної реформи, аби й на селі запанували ринкові відносини. На переконання заступника голови Аграрної партії Олега Литвака, «наші представники у Верховній Раді і у виконавчих структурах повинні створити таку нормативно-правову базу, яка поставила б заслін тим, хто далекий від землі, але хотів би стати посередником між національним багатством – нашими ґрунтами, і з іншого боку – їх розбазарюванням».