Стратегія і реалії

Українці «реанімували» чемпіонів світу

ІТАЛІЯ – УКРАЇНА – 2:0 (Оддо, 70, пн, Тоні, 79). Буффон, Оддо, Ф.Каннаваро, Матерацці, Дзамбротта, Гаттузо, Пірло, Де Россі, Дель П’єро (Ді Натале, 62), Тоні (Ф.Індзагі, 85), Якинтта (Каморанезі, 77), тренер Донадоні – Шовковський, Єзерський, Русол, Шершун, Несмачний, Гусєв, Шелаєв, Тимощук, Назаренко (Калиниченко, 60), Воробей (Милевський, 74), Воронін, тренер Блохін. Рим. «Стадіо Олімпіко». 49149 глядачів. Арбітр Вассарас (Греція).

Такі матчі прості, як народна пісня, і тяжкі, як праця на землі. Вони вимагають виняткового терпіння. Бо завідомо вищий за класом, однак практичний фаворит атакуватиме наполегливо та методично, розраховуючи на помилку в обороні. Тому важливо не збитися на примітивний відбій, але й не піддатися на ігрову провокацію. Навпаки, треба терпляче гнути свою лінію, розуміючи, що найменший вияв розслабленості буде неодмінно і миттєво покараний значно краще вишколеним опонентом. Шкода, проте саме так і сталося в Італії. Спочатку Русол, невиправдано програвши позицію Тоні поблизу воріт Шовковського, надав арбітрові виняткову нагоду продемонструвати, від кого  насправді залежить доля матчу. А потім Шершун і Несмачний, понадіявшись один на одного, випустили на вогневий рубіж того ж таки бомбардира чемпіонів світу. Решта, як кажуть в таких випадках, було справою техніки. Можна, звичайно, обмежитися стандартною констатацією факту: клас є клас. Але в такому разі довелося б заплющити очі на командну розбалансованість і беззаперечні ігрові проблеми фаворитів. А вони були очевидними. Ми, на відміну від литовців і французів, скористатися труднощами італійців не змогли, а отже, свій шанс змарнували власноруч. Сміємо стверджувати, що цілком свідомо. Блохін і його команда поставили на матч з Шотландією. Вибір найвищою мірою раціональний: жовтневий цикл особливо складний для «жовто-блакитних» і розраховувати навіть на чотири очки в матчах з Італією та Шотландією насправді важко. Бо можна залишитися й без одного. Ніхто й не сперечається: можна. Хоча немає жодної гарантії й того, що ми неодмінно виграємо домашню зустріч у шотландців. Блохін обрав синицю в жмені – і це його вибір. Тренер буде на коні, якщо команда в Києві таки досягне потрібного результату. Але навіть за цих умов розраховувати на місце в призовому дуеті відтепер буде значно складніше, ніж до принципового матчу в Італії. Бо ми могли, але не забажали «відчепити» від потягу, що мчить на Євро, вагон світових чемпіонів. І тепер мусимо наздоганяти уже не тільки французів із шотландцями, а й реанімованих італійців. Такою виявилася ціна нашого стратегічного вибору.