Землянин із Буковини

Буковинці – дуже вдячні люди. Чи виховання таке, чи сама земля так привчає. Творчий вечір у столичному Будинку літераторів із нагоди першого ювілею Тараса Унгуряна перетворився на взаємне засвідчення вдячності. Рідному краєві, батькам, землякам, родині, колегам.

Поет і сценарист Тарас Унгурян – наш колишній колега. Книжку «Преображення», яку він видрукував до ювілею (за сприяння Київської обласної держадміністрації) уклав не лише з поезій, а також із есеїв і відгуків читачів на його публікації.  Лейтмотив «Преображення» – тема світла, доброти і вдячності.

Ювілейний вечір має свої закони жанру. У всіх виступах червоною ниткою проходила тема щирої дружби,  вдячності, а спогади пересновувалися піснями і зачитуваними двома Василями – Довжиком та Обручовим – творами письменника. Вечір вів третій Василь – побратим іще з давніх юнацьких часів – Василь Герасим’юк.

Нагороджений грамотами, цінними подарунками та щирими вітаннями, ювіляр майже сховався за розкішними букетами квітів, сором’язливо вислуховуючи панегірики. Але здалося мені, що вдячне слово саме земляків стало чи не найдорожчим для нього. Бо ж відомо: нема пророка в своїй Вітчизні. Але мала батьківщина Тараса Унгуряна – Чернівці – не забула про свого сина. Із рук Оксани Івасюк, науковця, доцента Чернівецького університету і сестри відомого українського композитора, ювіляр одержав не тільки вітальну адресу від голови столиці Буковини, а й запевнення в тому, що в місті добре пам’ятають про творчий подвиг земляка, який першим відгукнувся фільмом-дослідженням на драматичні події, так званий «чернівецький  синдром». Пригадуєте таємничі випадки із загадковим облисінням дітей?

Кінорежисер Юрій Терещенко, художник Володимир Козак, співак Едуард Драч – усіх і не назвеш із того добірного товариства, яке віншувало ювіляра. У житті й творчості він сповідує Світло, його білий спектр. Тарас Унгурян прийшов у світ із села Біла – землянин із Буковини, який  словом примножує  енергію Добротворення.