Якщо біля театру стояв кінь…
Творча вітальня «Духовна спадщина» імені Івана Козловського, гість композиторського фестивалю «Музичні прем’єри сезону», організувала благодійний концерт «У вінок слави Івана Козловського». Відбулась і презентація компакт-диску «Іван Козловський. Назавжди з Україною».
Попри невблаганний час, видатний співак Іван Семенович Козловський і нині поміж нас своїм голосом-піснею. Спеціально з нагоди 106-ї річниці з дня його народження Творча вітальня запропонувала знаному композиторові, професору Левку Колодубу написати твір, присвячений Іванові Козловському. Левко Миколайович охоче відгукнувся: звернувся до музейного матеріалу – музичної теми, ескізного автографа Миколи Лисенка на вірші Тараса Шевченка «Розрита могила». Так народилася музично-симфонічна поема для соліста, чоловічого хору та оркестру «Світе тихий, краю милий…» Її прем’єра і відбулася під час цього концерту в Національній філармонії. Зворушені слухачі, поміж яких і родичі Козловського, і земляки із села Мар’янівка, що на Київщині, вітали композитора Левка Колодуба, перших виконавців – лауреата Міжнародних конкурсів Миколу Шуляка, артистів Державної чоловічої хорової капели імені Л.Ревуцького та Державного естрадно-симфонічного оркестру України під орудою відповідно народних артистів Богдана Антківа та Віктора Здоренка.
Ллється голос ліричного тенора – такий дитинно-чистий, небесно високий, голос народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Івана Козловського. Як і двадцять, і п’ятдесят років тому. Тільки тепер – у запису на компакт-диску: «Засвіт встали козаченьки», «Їхав козак на війноньку», «Закувала та сива зозуля»… Пісні підхоплює – дужо й багатоголосо – Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди, де нині керівником народний артист України Микола Гвоздь. Яка українська душа не тьохне-озоветься, не заспіває в тон тим голосам і звукам бандури, що плинуть через серце-душу, через століття-покоління живицею, життєдайною енергією нашого великого й давнього роду-народу. З цією капелою десятки років співав Іван Козловський – і в Україні, і в Москві, коли вже працював там у Великому театрі. Ініціював концерти бандуристів у білокам’яній. Щоб ширше й далі сягала рідна пісня. Не раз запрошував на ті концерти і земляків-мар’янівців. «Бували випадки, – нагадує режисер-постановник концерту, директор Творчої вітальні, яка діє вже п’ять років, В’ячеслав Медведєв, що капелі в ті режимні часи забороняли співати в певному концерті чи не дозволяли виконувати «аж надто національну пісню», тоді Козловський виходив на люди один. Як і в Києві, в Голосієві, на річницю пам’яті поета Максима Рильського – близького товариша Козловського. Тоді з капелою мав співати народну пісню про матір, але хтось із ЦК заборонив бандуристам виконувати цей твір. Та Іван Семенович не відступив – заспівав сам.
Ведуча концерту народна артистка України Тамара Стратієнко уявно подорожує із слухачами творчими дорогами Івана Семеновича. Одна із «зупинок» 1920 року в Полтаві. Біля муздрамтеатру помічаємо коня, який чекає на свого господаря: значить, сьогодні співає колишній кавалерист Іван Козловський… Ведуча запрошує на сцену народних артистів Світлану Добронравову, Миколу Коваля, молодих співаків Тетяну Ганіну, Дмитра Кузьміна… Залу сповнюють арії з опер Ш.Гуно, Дж.Верді, Р.Леонкавалло – твори з репертуару славетного співака.
Тепер глибинні мелодії, голос Івана Козловського – воістину великий духовний спадок – у запису на компакт-диску, що видала Творча вітальня за підтримки Головного управління культури і мистецтв КМДА та копіткої роботи з очищення архівних записів Івана Козловського працівниками Національного радіо.
Ініціатор добрих справ В’ячеслав Медведєв, заслужений діяч мистецтв, директор Творчої вітальні отримав Почесну грамоту за збереження творчої спадщини Івана Козловського – від директора програми «Літопис часу України. Наша епоха», що діє при Українському товаристві «Інтелект нації».
І ще новина – незабаром у Києві, на розі вулиці Круглоуніверситетської та провулку імені Івана Козловського буде встановлено бронзовий бюст славетному співакові, автори якого – відомі майстри Валентин Зноба та Анатолій Ігнащенко.