Київ: що зроблено за 10 років
Того дня для учасників Київського прес-клубу було заплановано виїзне засідання «Здобутки і плани: дороги, розв’язки, метро, об’єкти соціально-побутового призначення міста». Коли ми зайняли місця в автобусі, з’ясувалося, що нашим екскурсоводом буде заступник Київського міського голови – секретар Київради Володимир Яловий.
– Це моя ідея, – зазначив Володимир Борисович. – Хочу, щоб відбулася відверта розмова про всі проблеми міста, про те, як розвивається Київ.
Пан Яловий нагадав, що 1996 року в Києві було чимало проблем – борги по зарплатах і пенсіях, практично зупинилося житлове будівництво, занедбана торгівля тощо. Саме тоді розпочинала свою діяльність нинішня столична влада.
...Автобус рушив, і я, слухаючи Володимира Борисовича, почав споглядати краєвид за вікном, можна сказати, іншими очима. Адже і справді, за останні десять років Київ зазнав вражаючих змін. Спробуймо порівняти – що було і що стало.
Від мерії їхали вулицями Богдана Хмельницького, Володимирською і Михайлівською. А тут – готель «Театральний», Золоті Ворота і станція метро біля них, відреставрований ресторан «Лейпциг», Софій-ська площа, Михайлівський Золотоверхий собор... Ви-їхали на майдан Незалежності.
– Навколо Майдану й досі точаться суперечки, – веде Володимир Яловий. – Якщо спочатку 70 відсотків киян не сприймали його в такому вигляді, то сьогодні стільки ж схвалюють його реконструкцію. Мені особисто не подобаються Лядські ворота, комусь – щось інше. Але треба визнати: Майдан оновлено, діють підземні площі, центр міста, як і має бути, репрезентує столицю і викликає захоплення в гостей. Невдовзі зміниться Європейська площа. В оновленому Міському саду побудовано казковий ляльковий театр. 1996 року стояло питання про знесення філармонії – вона була в аварійному стані: підлога і стеля у споруді просіли на цілий метр. Олександр Омельченко не погодився з висновком архітекторів щодо знесення будинку. У короткі терміни філармонію, де співали Шаляпін, Поль Робсон, було відреставровано – тепер це один із найкращих акустичних залів Європи.
Володимирський узвіз, якщо пам’ятаєте, 1998 року був удвічі вужчим. У планах також побудова естакади, яка відводитиме по-тік транспорту на Набережно-Хрещатицьку над Поштовою площею. Унизу, на Поштовій площі, постала відбудована церква, де відспівували Тараса Шевченка. Змінився вигляд фунікулера, вулиці Сагайдачного. На набережній з’явилася церква на воді, а з Рибальського півострова повним ходом зводиться новий Гаванський міст. Його продовженням стане тунель, що проляже до вулиці Чорновола. А за Дніпром виростає Подільсько-Воскресенський мостовий перехід завдовжки 7 кілометрів 20 метрів – ним курсуватимуть автомобілі та метропотяги нової лінії. Володимир Яловий згадує, що за п’ять років у Києві збудовано 175 кілометрів тролейбусних ліній – більше, ніж за всю історію столичного тролейбуса.
Оновленою вулицею Електриків потрапляємо на новозбудований відрізок Набережно-Рибальської. Гендиректор «Київавтодору» Володимир Жуков розповідає, що нині тривають роботи до Гавані – на відрізку 1200 метрів зведено три підземні пішохідні переходи, завершено підпірні станки. У першому кварталі наступного року дорогу із мостом через Гавань буде здано в експлуатацію.
Ось уже в’їжджаємо на Оболонь.
– Пам’ятаю, що 96-го року, – продовжує Володимир Борисович, – із правого боку тут нічого не було. Тепер зводяться будинки постала церква. Перед нами зовсім новий величезний квартал. Ця зона вздовж Дніпра стала однією з найпрестижніших у місті і найзручніших для проживання. Саме ця частина столиці є зразком індивідуальної архітектури – кожен будинок має свої відмінності.
– Зверніть увагу на собор праворуч, – продовжує пан Яловий. – Цю частину Оболоні назвали «Дорога до храму». Тут зводиться одна із найбільших у столиці церков. Її розташовано на одній осі між храмом у Вишгороді та Успенським собором.
Розвертаємося, прямуємо до Московського мосту. Перетинаємо Дніпро, милуємося краєвидом парку Незалежності України, який розкинувся на території так званого Чорторию. Наш шлях пролягає вздовж Троєщини. Зовсім недавно на місці цього величезного масиву були тільки озера, піски й болота.
Найкоротшим шляхом їдемо до найсучаснішого кардіологічного центру на території Лікарні швидкої допомоги. Дорогою чуємо розповідь нашого гіда про розвиток торгівлі в Києві – за вікном величезний будівельний супермаркет «Епіцентр». Таких у столиці вже три, а ще такі самі за розміром – «Караван», «Метро», «Магелан», трохи скромніші – «Білли» тощо. Це – результат політики, яку міська влада проводила впродовж останніх десяти років.
Наступний пункт огляду – новий Дарницький вокзал, будівництво якого було тимчасово призупинено, але за сприяння столичної влади знову відновлено. Далі Володимир Борисович передає мікрофон директорові інституту «Київгенплан» Володимиру Чекмарьову, аби той розповів, де будуватимуть Кільцеву дорогу.
– Генеральним планом розвитку Києва передбачено вже існуючу Кільцеву дорогу і перспективну вантажну Окружну дорогу, – розповідає Володимир Гнатович. – Вона проляже кільцем від Житомира до Василькова, звідти поверне на південь і в районі Українки вийде на міст через Дніпро. На лівому березі повз Бровари магістраль виходить на північний міст поблизу Вишгорода і веде до Житомира. У Києві планується побудувати п’ять мостів. Перший за останніх 17 років – Подільсько-Воскресенський. Наступний постане південніше Києва, а після 2020 року – поблизу Вишгорода, за ним – найнижчий за течією Дніпра обхідний міст. Генпланом передбачено, що територія всередині Окружної дороги має стати столичним регіоном.
– За попереднього керівництва про столичний регіон ми навіть мови не могли вести, – вступає в розмову Володимир Яловий. – Не могли провести тролейбусну лінію на Бровари, оскільки обласна влада не йшла нам назустріч у цьому питанні. Тепер територія столичного регіону розвиватиметься за єдиним узгодженим генеральним планом. Окрім того, буде збережено всі місцеві органи влади.
...За вікном – Соцмістечко, слухаємо розповідь про плани першої у столиці реконструкції цілого мікрорайону зі зведенням нових будинків. А ось і проспект Гагаріна, де на відстані 1,1 кілометра побудовано три нових підземних переходи. На Ленінградській площі (тут невдовзі з’явиться естакада, що значно розвантажить цей транспортний вузол), повертаючи на Бориспіль, бачимо оновлений проспект Возз’єднання з реверсною смугою аж до мосту Патона. Після того, як із нього було знято трамвай, транспортний рух тут значно полегшено.
– Дехто нарікає, що міська влада веде боротьбу із трамваєм, – каже Володимир Яловий. – Ви знаєте, який у Києві складний рельєф. Перший трамвай 1996 року було знято на вулиці Воровського. Ми не бачили іншого шляху, як боротися із шумом та іншими транспортними проблемами на відрізку від площі Перемоги до Сінного ринку. Нам кажуть: купуйте сучасні трамваї. Але за один такий трамвай можна придбати 10 тролейбусів. Якщо в столиці існує проблема з перевезенням пасажирів, ми не можемо дозволити такої розкоші. Нам потрібно розширювати пропускні можливості вулиць і проспектів. Тому трамвай було знято з мосту Патона, біля Будинку офіцерів. Перед тим вивчили пасажиропотоки на маршруті № 27 і дійшли висновку, що там вистачить одного автобуса щопівгодини. До того ж, одразу після того, як прибрали трамвай, починали курсувати автобуси й тролейбуси.
...Ми – на майбутньому Дарницькому вокзалі. Володимир Яловий планує перерозподілити пасажиропотоки на залізниці. Сюди підійде метрополітен, а потяги курсуватимуть новим мостом через Дніпро – його будівництво ведеться повним ходом. Дороги навколо вокзалу буде розширено, з’являться підземні переходи на протилежний бік залізничних колій, переїзди, кінцеві зупинки нових транспортних маршрутів. Завершиться будівництво наступного року.
Їдемо далі – на Бориспільську площу, проспектом Миколи Бажана повз нові станції метро «Бориспільська», «Вирлиця», «Харківська». У цьому районі – найбільший у столиці перспективний будівельний майданчик – на місці колишніх військових містечок можна звести до 300 тисяч квадратних метрів житла. Масиви Осокорки-Позняки теж з’явилися за останні десять років на місці боліт. Після завершення будівництва тут проживатиме 600 тисяч киян.
Майже на кожному кроці в Києві відбуваються зміни. Навіть просто переповісти про всі – часу не вистачить. А Київ таки справді набув рис європейської столиці.