Мер завжди там, де народжується нове

Кияни та й усі українці щодня з екранів телевізора, з різних газет, радіо дізнаються про те, що у столиці чи то відкрито нову поліклініку, чи споруджено або добудовано школу, капітально відремонтовано дитсадок та будинок сімейного типу. Або з’явилася нова станція метрополітену, закладено капсулу на місці нової церкви. Зважте, така інформація надходить щодня. А тому часто не лише в столиці, а й у сільській глибинці можна почути небагатослівну, але влучну оцінку діяльності Київського міського голови Олександра Омельченка: «От що то значить Київ має доброго господаря!»

Але кияни не лише говорять, а й листовно засвідчують свою високу оцінку зробленого мером.  У редакційній пошті – сотні листів. Деякі з них – маленькі шедеври об’єктивності й доброзичливості. От, скажімо, що пише Н.Тимчишина, голова дитячої громадської організації «Крок до світла»: «Омельченко не витрачає кошти з міської скарбниці на величезні біл-борди зі своїм зображенням. Зате ми, кияни, їмо найдешевший у країні хліб, маємо комунальні послуги й транспорт за низькими, як для столиці, розцінками… Зростають і храми – люди стали більше думати про духовне». А.Фещенко, голова київської організації інвалідів «Відлуння війни»  у своєму листі зазначає: «Завдяки програмі «Турбота» наша організація має фінансову підтримку і приміщення, а комунальні послуги, оренда, телефонні розмови оплачуються коштами з бюджету».

Віктор Максименко, голова Спілки ветеранів Афганістану Подільського району Києва: «Добре було б, якби всі політики були, як Ви, Олександре Олександровичу. Все своє життя дотримуєтеся правила: пообіцяв – виконуй! Цієї мудрості Вас навчила афганська війна. Ви підставляєте своє плече всім ветеранам… Вміння дбати про єдність інтересів і взаєморозуміння всіх поколінь, турбота про старість і дитинство, про розвиток інфраструктури, яка забезпечувала б гідне життя, – от переваги Вашого стилю керівництва…» А киянка Людмила Чернова до цього лита додає: «У тримільйонному Києві нас, сімей полеглих учасників війни в Афганістані, небагато. Усього 113 родин. Та в народі кажуть: найменша допомога краща за найбільше співчуття. Цієї мудрості дотримується наш міський голова Олександр Омельченко. Він видав розпорядження, згідно з яким кожна наша сім’я отримуватиме адресну допомогу на оплату житла та комунальних послуг. Я називаю це матеріальним проявом добрих почуттів, без яких життя дичавіє й міліє!..»
Справді, Київ живе бурхливим сьогоденням, але не забуває й своєї героїчної історії. «Ухвалюючи розпорядження про надання у 2006 році щоквартальної адресної допомоги 200 гривень ветеранам – учасникам оборони Києва, – київська влада ще раз сказала: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», – констатує директор Центру роботи з жінками Галина Гончарук. А ось почитайте  як міркує інша жінка, Т.Ларіонова: «Хочу розповісти про свою радість: минулого року я стала мамою. Вчетверте. Нам із чоловіком не складно було ухвалювати рішення мати четверту дитину. Нам, киянам, поталанило найбільше: всім відома турбота міського голови Омельченка про матерів і дітей… Ми дуже цінуємо цю увагу і піклування про нас. Спасибі за матеріальну допомогу».

Галина Примич, мама 8 дітей з Дарницького району пише: «Наша родина складається з 10 осіб, з яких 8 – це діти. І от ті 60 гривень, які виділяє з бюджету наш мер Омельченко малозабезпеченим сім’ям на придбання проїзних квитків, нам дуже пригодяться. Спасибі!» Читаємо наступний лист від матері: «Хто з нас не знає, яка то велика праця – виховати дитину. Що вже казати про такі родини, як наша. Маємо 11 дітей... Хочу особисто подякувати Київському голові О.Омельченку за допомогу сім’ям, які виховують п’ятеро і більше дітей. Завдяки його розпорядженню будемо отримувати щомісяця по 25 гривень на кожну неповнолітню дитину. З повагою Надія Приймак».

Усім киянам запам’яталися «Поїзди здоров’я», якими вирушають щоліта тисячі дітей до моря. Проте Київське дитяче санаторно-курортне медичне об’єднання має і своїх 12 санаторіїв. Генеральний директор цього об’єднання, заслужений лікар України Л.Герасименко зауважує: «Тільки завдяки турботі Олександра Омельченка вдалося запобігти руйнуванню всієї системи оздоровлення дітей, а завдяки цільовому виділенню коштів мають змогу відпочити тисячі дітей-сиріт, дітей-інвалідів та з малозабезпечених сімей».
Із листа членів  ради ветеранів ФК «Динамо-Київ»: «Олександре Олександровичу! Ваша системна робота з підтримки здорового способу життя серед молоді, уроків футболу в школах, розбудови шкільних майданчиків з футболу дає Києву грандіозні перспективи для спортивних рекордів… Леонід Буряк, Андрій Біба, Михайло Коман і ще 28 підписів».
Якщо ефективність політики міського голови відчуває молодь, то така політика, безумовно, перспективна. Про це зокрема свідчить лист О.Яцуня, голови Студентської профспілкової асоціації Києва: «Вдячні за підтримку й розв’язання студентських проблем, а саме: за придбання 100 тисяч пільгових проїзних квитків щомісячно, єдиних пластикових квитків для студентів-сиріт, за щомісячні премії та стипендії кращим студентам, щорічні стипендії для обдарованої  молоді та за 1000 путівок для оздоровлення студентів. Такий мер нам потрібен!»

Анатолій Погрібний, голова київської організації Національної спілки письменників України зауважує: «Олександр Омельченко має великий авторитет у всіх колах українського суспільства… Це мудрий і далекоглядний керівник, видатний державник, людина патріотичних, українських переконань. І про це свідчить той факт, що у недавно підписаній Угоді про співпрацю між КМДА і творчими спілками враховано всі наші пропозиції…»

Часто добре слово про мера почуєш і в спілкуванні з героями наших публікацій. Генеральний директор ВАТ  «Фармак» Філя Жебровська розповіла, що на відкритті нових цехів підприємства чи нових технологічних ліній завжди буває Київський міський голова: «Олександр Олександрович завжди там, де народжується нове, яке треба розвивати».
У цих словах – символічний зміст.