Свято для «веселкової» родини
«Вечірній Київ» – газета для всіх поколінь. У цьому можна переконатися і на святкових заходах із нагоди 100-літнього ювілею газети. Представників старшого покоління редакція запрошує на пам’ятні зустрічі й концерти, а найменших читачів газети – до родинного ресторану МакДональдз. Нещодавно «Вечірка» організувала для одинадцятьох соціально незахищених дітей із Голосіївського району Мак-Масницю.
Про це неповторне свято розповідає багатодітна мама Ірина Арсентьєва, у якої чотири доньки й три сини: «На жаль, грошей у нас із татом Славою небагато, тож до МакДональдз водимо своїх дітей нечасто. І справа не лише в Хепі-Міл. Дітям цікаво, як його подають».
– Пані Ірино, у вас найкраща професія, ви – багатодітна мама. В народі кажуть: якщо в оселі семеро дітей – там оселилася веселка.
– Ще й яка! Авжеж, з нашою «веселкою» не занудьгуєш. За фахом я біолог. Однак після народження трьох доньок спробувала себе як модель. Робота ладилась, а потім, коли начальство довідалося, що я заміжня і до того ж багатодітна, мене «попросили» звільнити робоче місце.
– Отже, ви на власному досвіді переконалися в «модельному» стереотипі: туди ідуть для того, щоб вдало вийти заміж.
– Цього разу номер не пройшов. Але моїм дівчатам пощастило. Особливо Маші. Їх помітили і запропонували знятися в Євро-кліпі з Русланою. Радості було – до самої стелі!
– Уявляю, який ваші «весельчата» влаштовують гармидер! А як ви їх будите? Мабуть, заходите і називаєте імена скоромовкою?
– Ні, підходжу до кожного і тихо-тихо, на саме вушко: «Вже пора». І вони мене слухаються. Лише Ельвірі (вона у нас «сова») доводиться повторювати двічі. Сніданок готую в чотири руки. Спочатку для школярів, потім для найменших і для тата. А інакше ми на кухні не помістимося.
– Але, перепрошую, ви ж маєте право...
– …на розширення житлової площі? Закликати «Кохайтеся» простіше простого. А як до діла, то коштів не вистачає, дірявий бюджет і великі черги. Олександр Олександрович Омельченко зустрівся з нами. Він здивувався нерозпорядливості чиновників і пообіцяв усе владнати.
– Отже, ви вже сидите на вузлах?
– Як вам сказати... Новосілля не дуже нас радує. Чиновники ніби зговорилися: ордер показали, а на руки не видали – знайшли десяток причин, за якими «не можна». Доходить до абсурду. Щоб отримати нову квартиру, ми маємо виписатися зі старої, приватизувати її, а потім чи продати, чи обміняти через агентство з нерухомості... Сподіваюся, що вибори зрушать з місця нашу проблему. Віримо, що й на нашій вулиці буде свято.
…Тим часом свято увін-чалося тортом та іграшками. Діти хвалилися подарунками, розповідали про щедру гостину і натякали татам-мамам і дідусям-бабусям: «Попросіть, щоб нас привели сюди ще раз». Хіба може бути вища оцінка того, що зробила наша «Вечірка»?