Кажемо «революція», а розуміємо «кохання»
У всіх кінотеатрах України розпочався показ ще одного фільму, присвяченого Помаранчевій революції, – «Помаранчеве небо». Щоправда, творці картини зазначають, що головна сюжетна лінія – любовна, а політичні події є лише тлом. Недарма ж на афішах є слоган: «Революція – це кохання».
На екрані кохання втілюватиме російський актор Олександр Лимарєв та українка Лідія Оболенська. Щоправда, незабаром від подолянки (Лідія народилася у Вінниці) українського може залишитися лише її походження, оскільки акторка навчається в Щукінському училищі і надалі планує жити в Росії. Лідія Оболенська знялася в трьох фільмах – серіалі «Завтра буде завтра», «День із життя Нестора Махна» та «Пісня одного життя» (про Леоніда Утьосова). Окрім Лимарєва, у фільмі знімається ще кілька російських акторів – Ксенія Бєлая та Геннадій Чиндяйкін. Залучення ро-сійських акторів головний режисер Олександр Кірі-єнко вважає вимушеним: деякі відомі українські актори відмовилися грати, а деяких фактурних акторів просто не знайшлося в Україні. До речі, на головну чоловічу роль претендувало троє акторів – Лимарєв, Олексій Чадов і племінник Федора Бондарчука Костянтин Крюков. На головну жіночу роль претендувала Тіна Кароль.
Щоправда, при доборі акторів виникало дещо насторожене ставлення з боку російських акторів до слова «помаранчевий». Хоча Олександр Лимарєв на прохання пояснити ставлення до українських подій кінця 2004 року таки висловлював захоплення мужнім вчинком українського народу.
Проте виникло одне запитання: чи зможуть артисти, які не пережили Помаранчевої революції в душі, зіграти в подібному фільмі? Адже українка Лідія Оболенська навіть не голосувала. Що вже говорити про росіянина Лимарєва…
Фільм передбачає реалістичне співіснування російської та української мов, а також невіртуальне поєднання молодіжного сленгу та міцних словечок. Як зазначив автор сценарію Юрій Бутусов, фільм не про ейфорію 2004 року чи певне розчарування 2005-го, а про те, що ніхто не залишився розчарованим у собі. «Революція зробила всіх нас духовно багатшими».
Одним із прикладів духовного багатства стало те, що сотні людей (особливо студенти) приходили на зйомки фільму із помаранчевою символікою, не розраховуючи на гонорар. Знайшлося чимало добровольців, які 2004-го були очевидцями бійки під ЦВК. «Таке враження, що люди приходили згадати, якими вони були рік тому». А найрозповсюдженішим жартом під час зйомок був такий: «Ну що, знову почалося?»
Головний продюсер Ярослав Мендусь зазначив, що переговори про прокат фільму ведуться із Польщею, Фінляндією, Євросоюзом та, власне, із росіянами.