На Україну повернусь
Із різних причин і за різних обставин багато талановитих українських митців розсіялися по світу. На великих сценах далеких і близьких країн вони виступають із такими, як і самі, видатними артистами. Та Україна, з якої розпочався шлях у мистецтво, вписалася рядком не тільки в свідоцтво про народження, а й тим карбом у душу, що визначає сутність людини і оте «я», що завжди з тобою. Ось таких митців – зірок класичної музики, які здобули всесвітню славу і які підносять авторитет України в світі, й зібрало Головне управління культури і мистецтв КМДА за підтримки Київського міського голови Олександра Омельченка, започаткувавши проект «На Україну повернусь».
Перший гала-концерт цього проекту відбувся минулої неділі в Національній опері України. Художній керівник його – начальник управління Олександр Биструшкін, який вів цю святкову програму, впевнений, що такі зустрічі будуть щорічними.
Мов потужний пролог до концерту, звучала увертюра Миколи Лисенка з опери «Тарас Бульба» у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії під орудою Миколи Дядюри. Торкалася найтонших струн «на дні серця», де код нашої національної пам’яті. Тим струнам так щемно і ностальгійно відлунювали голоси артистів, які в зеніті слави з’їхалися до рідного краю. На сцені Андрій Шкурган – заслужений артист України лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка. У його блискучому виконанні звучать арії з опер «Назар Стодоля» К.Данькевича, «Дон Жуан» В.-А.Моцарта. Він – випускник Львівської консерваторії. Син відомого українського співака Семена Шкургана. Останні роки був солістом Варшавського Великого театру, віднедавна – Празького. Лауреат одинадцяти престижних міжнародних конкурсів, володар Кубка президента Франції, має престижний титул «Вердіївський голос».
Щороку приїжджає в Україну, виступає з камерними концертами. Особлива його пристрасть – музична Шевченкіана.
…Слухаємо спів Людмили Шемчук, арію з опери «Сільська честь» П.Масканьї. На цій Київській оперній сцені розпочинала свою співочу дорогу уродженка Донбасу, випускниця Одеської консерваторії, тепер заслужена артистка Росії Людмила Шемчук. Та тоді в Києві молода співачка не мала житла, тож і поїхала до Мінської опери, згодом – до Великого театру в Москві, де пропрацювала дванадцять років, стала лауреатом першої премії Міжнародного конкурсу імені П.Чайковського. Згодом її доля простелилася до Австрії. Співала з найвидатнішими артистами світу, поміж яких – Павароті й Домінго. Їй аплодували в найзірковіших театрах світу. Та якось зателефонував генеральний директор Донецької опери: «По світах співаєте, а вдома?» Тож приїхала тоді до Донецька. Через рік запросили знову. І, врешті, повернулася назавжди в Донецький оперний. Найсвіжіша її робота – в опері К.Данькевича «Богдан Хмельницький». Та хоч зустріли привітно донеччани, але зарплатня – аби кінці з кінцями звести – 1000 гривень. Мешкає в рідному селі Старомлинівка, звідти їздить до Донецька. Але не пориває і з Західною сценою. Пригадує, як одного дня здійснила «вояж» – Старомлинівка – Донецьк – Відень – Франкфурт – Мехіко.
– І все ж я щаслива співати вдома, із душею, це приємно, – каже.
І розмовляє пані Людмила гарно, не забула на чужині рідну українську мову. Має в камерному репертуарі твори наших композиторів Мейтуса, Данькевича. Зауважує, що українська мова дуже співуча, вокальна.
Оплесками й оваціями, як і Людмилу Шемчук, вітали кияни народного артиста України, Шевченківського лауреата, нині соліста Віденської опери Анатолія Кочергу, який виконав каватино Алеко із однойменної опери С.Рахманінова.
Помічаю в залі поряд із генеральним директором Національної опери Петром Чуприною міністра культури і туризму Ігоря Ліхового. Тут – і народний артист, диригент Іван Гамкало, головний режисер концерту Анатолій Солов’яненко-молодший.
А театр вирував оваціями і після виступу неповторного тенора заслуженого артиста України, колишнього випускника Київської консерваторії, Володимира Кузьменка, нині соліста Державної опери Штутгарта (Німеччина). Він співав у театрах Італії, Франції, Бельгії, Австрії. Три роки був солістом Варшавського Великого театру, де дав фору польським колегам – його визнали найкращим виконавцем партії Йонтека в опері С.Монюшка «Галька». Та як щемно звучить у його виконанні молитва Андрія з опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у супроводі капели «Думка». Рідний край… Його ніщо не замінить. Перед концертом пан Володимир зізнався, що хоч би де бував, щодня заходить в Інтернет, читає новини про Україну.
Надовго запам’ятається і виступ молодого віртуоза-скрипаля Дмитра Ткаченка – лауреата найпрестижніших міжнародних конкурсів, випускника НМА імені П.Чайковського (клас Б.Которовича), який нині мешкає в Лондоні. Дмитро активно гастролює в Україні та в зарубіжжі. На його прохання київський композитор Олег Безбородько написав концертну фантазію для скрипки за мотивами опери «Запорожець за Дунаєм». Її прем’єра відбулася торік в Амстердамі, потім – у Криму. І ось Ткаченко вперше виконав цю диво-фантазію в Києві.
Дмитро у творчій дружбі з київським композитором Євгеном Станковичем, який спеціально для нього написав скрипковий концерт. Нині композитор завершує другий концерт, прем’єру якого Дмитро зіграє влітку в Лондоні.
До слова, Дмитро Ткаченко – засновник та художній керівник Міжнародного скрипкового конкурсу імені Б.Бріттена в Лондоні та Міжнародного київського фестивалю «Бріттен-фест».
Віртуозним виконанням музики Шопена схвилював киян і уславлений піаніст, професор Володимир Крайнєв, який мешкає у Німеччині.
А Олександр Биструшкін, який вів програму концерту, не міг натішитися талановитими танцівниками Національної опери – переможцями X Міжнародного Московського конкурсу артистів балету (2005 р.), які здобули всі найвищі нагороди цього престижного змагання, – гран-прі, 3 золоті медалі, 2 срібні й бронзову. Того вечора поряд із народною артисткою України Оленою Філіп’євою дарували своє мистецтво переможці цього конкурсу – володар титулу «Кращий танцівник світу 2005» Денис Матвієнко, також Анастасія Матвієнко, Віктор Іщук, Ярослав Саленко, Наталія Домрачева, Іван Козлов, Наталія Мацак.
Учасників концерту вітав Київський міський голова Олександр Омельченко: «Ви піднесли українську пісню й наше мистецтво на світовий рівень. Дякую за те, що несете українську культуру у світ, славите українську націю і не забуваєте про батьківський поріг. Бажаю, аби кожен із вас сказав такі жадані слова: «Я українець, я в Україну повернувся».