І деревам потрібен лікар

Примхи нинішньої зими змусили усіх зрозуміти: ми виявилися не готовими до екстремальних для нашої місцевості її проявів. Незвичні морози враз показали непристосованість до низьких температур інженерних мереж і комунального транспорту. Та й природа теж зазнала втрат. Того дня на термометрі було мінус 26 за Цельсієм, коли я, йдучи на роботу, раптом почув гучний тріск. На моїх очах стовбур липи з низу до крони розірвала тріщина. Почав приглядатися до інших дерев і подібне побачив ще на кількох. Чи виживуть вони? Це запитання поставив генеральному директорові «Київзеленбуду» Петру Яворовському.

– Нинішної зими морози пошкодили значну кількість дерев у столиці, – відповів Петро Петрович. – Сильні холоди призводять до тріщин у корі, й старі дерева можуть стати навіть небезпечними. Там, де кора трісне, може відчахнутися велика гілка. Ми ініціювали створення комісії з фахівців і науковців – вона рекомендуватиме низку заходів щодо приведення міських парків, скверів і загалом зелених насаджень до безпечного стану. 50-60 років – це середній граничний вік для дерев у місті. Потім їх треба перевіряти, і якщо вони хворі, то зрізувати. Аби продовжити їхній вік на 10-15, а то й на 20 років, кронуємо дерева. Тоді крона стає менш уразливою для вітру. А дерева, уражені морозом, до весни полікуємо. Будемо цементувати тріщини, обв’язувати матеріалами, що не шкодять деревам. Металеві обручі застосовувати не можна, бо метал в’їдається в кору і заважатиме сокоруху.

– Що з благоустрою плануєте зробити цього року?

– Будемо висаджувати великі саджанці із кореневою системою у контейнерах. Тобто із глибою землі. Тоді молоде деревце швидше вкорінюється, бо не ушкоджується його коренева система. Адже рослини живляться не товстими коренями, а дрібними, майже невидимими оком корінчиками, які при пересаджуванні без глиби землі просто відриваються і гинуть. За розпорядженням міського голови впродовж цього року висадимо 20 тисяч таких дерев. Робимо це в усіх районах, але найбільше їх висадимо вздовж проспекту Миколи Бажана. Там з’являться ялини, берези, біла акація та інші види, які добре ростимуть на піщаних ґрунтах. Плануємо збільшити відсотків на 25-30 кількість квітів – за рахунок того, що за допомогою Головного управління з контролю за благоустроєм і зовнішнім дизайном залучатимемо до цієї роботи власників реклами, АЗС, станцій технічного обслуговування, які розміщені вздовж доріг.
– Іноді висадка дерев викликає здивування у киян. Скажімо, вздовж вулиці Маршала Гречка вже є три ряди дерев, минулої осені до них додали ще один. Це через те, що треба було виконати план чи з інших причин?

– Для конкретної відповіді мені треба поїхати і подивитися. Але хочу зауважити, що кожне доросле дерево забезпечує киснем двох-трьох людей. Вони поглинають вуглекислий газ, слугують шумозахисним щитом від транспорту, затримують листям пил. І, врешті, всі ми підсвідомо тягнемося до зелені. Дерева, які ми висаджуємо, – зелені легені міста. Тож зайвими вони не будуть.

Нині можна почути, що нібито зелена зона Києва постійно зменшується. Вона не зменшилася. У забудованій частині міста рослинності менше не стало. З 1956 року, коли було засновано управління зеленою зоною міста, межі столиці не змінювалися. Хіба що кілька сіл приєднали, але лісів біля них не було. А кількість населення зросла вдвічі. Однак зелених насаджень загального користування нині близько 20 кв. м на одного киянина – це тільки парки, сквери і бульвари. А якщо взяти всі зелені насадження, тобто долучити міські ліси, то виходить понад 200 кв. м. «Київзеленбуд» бореться за збереження кожного дерева. Саме із цією метою було розроблено програму розвитку зеленої зони Києва на період до 2010 року. Нею передбачено збільшити площу зелених насаджень до 26 кв. м на кожного жителя столиці. У міських лісах також створять так звані буферні парки. Ліси менше, ніж парки, пристосовані для відпочинку. Буферні ж парки – це щось перехідне між парком і лісопарковою зоною. Там будуть доріжки, лісові меблі, маршрути для прогулянок тощо. Взимку в них можна буде ходити на лижах, а влітку прогулюватися як пішки, так і на велосипедах.

– У Києві ведеться постійне будівництво. За рахунок чого можна збільшити площу зелених насаджень?

– Ми збільшуємо площу насаджень за рахунок пустирів, приводимо до належного стану рослинність на схилах, де багато самосійних дерев. Наочним прикладом може стати схил від площі Андрія Первозванного до колишнього міського палацу піонерів. Ми зменшили кут нахилу схилу, навезли родючого ґрунту, засіяли травою, забили кілки, висадили дерева і кущі, які витримують ерозію. Той схил вже має привабливий вигляд. А від каплиці Андрія Первозванного вниз до Дніпра місцевість теж набула цивілізованого вигляду. Саме таким чином і збільшуємо площу зелених насаджень.