Той, що вітру і сонця брат
Цими днями на базі географічного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка відбулася міська олімпіада юних географів, в якій взяли участь переможці районних олімпіад, загалом понад 350 учнів старших класів.
За результатами олімпіади визначатимуть призерів, яких і рекомендують від міста для участі у Всеукраїнській олімпіаді. Її переможці матимуть право вступати на географічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та в деякі інші вищі навчальні заклади за результатами співбесіди. Добрі преференції надають організатори таких наукових змагань тим хлопцям та дівчатам, хто мріє стати географом – фахівцем із романтичної і не до кінця ще звіданої галузі.
Географічний корпус КНУ, який відкрив двері перед студентами та професорсько-викладацьким складом зовсім недавно – на початку нинішнього навчального року, вражає. Це шестиповерхова супермодернова споруда, яка зовні нагадує величезний білий вітрильник, а всередині гранітно-мармуровий амфітеатр із просторими холами, навчальними аудиторіями та кабінетами, кафедрами та дослідними лабораторіями.
– Як ваш факультет дійшов до такого життя? – тільки й спромігся на початку розмови запитати у декана факультету, заслуженого діяча науки і техніки, члена-кореспондента Академії педагогічних наук України, доктора економічних наук, професора Ярослава Олійника.
– До цього ми йшли дуже довго. Історія розвитку факультету цікава: спочатку він містився на бульварі Шевченка, 14, у так званому жовтому корпусі Тарасового університету, потім – на Васильківській, 90, а з 1 вересня минулого року ми «дислокуємося» в районі Національного експоцентру – на Глушкова, 2. Новий корпус – це заслуга всього нашого колективу: і професорсько-викладацького складу, і студентів. На корпус претендували й інші факультети, але, слава Богу, він дістався нам. Маємо прекрасні сучасні аудиторії, нове обладнання в навчальних лабораторіях – гідрології, метеорології, ландшафтознавства, комп’ютерні класи з сучасною технікою.
– Мабуть, й абітурієнти, коли бачать таке архітектурне диво, ринуть суцільним потоком на географічний факультет? Який конкурс мали серед вступників торік?
– Справді, останнім часом зріс конкурс на наш факультет. Якщо кілька років тому мали десь приблизно 2,2 особи на місце, то нині маємо понад чотири особи. Престиж географічного фаху за останні роки значно зріс. Випускники практично на сто відсотків працевлаштовуються, і попит на них постійно зростає. Упродовж року до нас надходять заявки з різних установ та організацій, які запрошують до себе на роботу навіть старшокурсників.
– Що викликало такий попит на суто природничі професії, які ще донедавна були малопрестижними і неприбутковими?
– За останні роки ми відкрили нові факультети та спеціальності – міжнародного туризму (туди нині найбільший конкурс), міжнародної екологічної співпраці, управління розвитком регіону, розміщення продуктивних сил та регіональної економіки, рекреаційної географії і туризму. Крім того, два роки тому відкрили спеціальність «Землевпорядкування та кадастр у геоінформаційній системі технологій». Це сучасні професії, яких із задоволенням набувають студенти. Велику увагу приділяємо комп’ютерній підготовці. Маємо кілька рівнів цієї підготовки, яка дає змогу випускникам при підготовці дипломно-магістерських робіт вийти на високий рівень виконання різних географічних карт.
– Ну, комп’ютером, тим паче в столичному вищому навчальному закладі, нікого вже не здивуєш. Які нові дисципліни допомагають географам якнайраще освоїти фах?
– Крім суто традиційних фахових дисциплін, студенти здобувають серйозну мовну підготовку, вивчаючи дві, а то й три іноземних мови. Уже кілька років працює Центр італійсько-української культурної співпраці та географічного вивчення. Щороку студенти мають змогу двічі на рік – взимку та влітку – вдосконалювати свої знання в Італії. Рік тому при факультеті відкрили Київський інститут регіонального управління підприємництва, екологічного менеджменту й туризму, де готуємо фахівців з міжнародного туризму. Найближчим часом відкриємо нову спеціалізацію, яка нині актуальна, – логістику.
– Пане Ярославе, якими випускниками пишається факультет?
– Наш факультет – це єдиний центр географічної підготовки в Україні. Тут навчаємо фахівців із 14 різних спеціальностей і спеціалізацій. Жоден вищий навчальний заклад України не має у своєму розпорядженні стільки спеціальностей і спеціалізацій, як наш.
За час свого існування, а через два роки нам виповниться 75 літ, ми підготували близько 10 тисяч спеціалістів. Серед них 250 кандидатів наук і 60 докторів наук. Не секрет, що випускники отримують комплексну географічну підготовку і мають можливість працювати в різних галузях. Варто сказати, що серед випускників – екс-голова Верховної Ради України Валентина Шевченко, заступник завідувача правового управління Секретаріату Президента України В’ячеслав Олещенко, голова Комітету з гідрометереології В’ячеслав Ліпинський, директор Інституту географії Леонід Руденко, начальник Українського гідрометцентру Микола Кульбіда і багато інших. Тому основне, що дає факультет, – це комплексна географічна підготовка.
– Нині багато говорять про різні примхи природи. Чи беруть участь ваші професори, аспіранти, студенти у вивченні синоптичних і кліматичних змін?
– Звісно. На факультеті на кафедрі метеорології і кліматології створено навчальну синоптичну лабораторію із сучасними комп’ютерними програмами. Це дає змогу прогнозувати погоду і зміни. Достеменно можна сказати, що нині в світі відбувається не тільки глобальне потепління, але й різке похолодання. Відома зі шкільних підручників течія Гольфстрим та деякі інші теплі течії поступово охолоджуються. Очевидно, це пов’язано зі зміною загальних природних процесів і недавні морози в нашій країні і за кордоном – яскраве підтвердження процесу всесвітнього похолодання.
– Які плани ви як декан ставите перед своїм факультетом на найближчу перспективу?
– Із цього семестру починаємо впроваджувати модульно-рейтингову систему, з якою плануємо поступово ввійти до Болонського процесу. Це дасть змогу студентам працювати самостійно, значно більше і якісніше. Намагаємося зміцнювати навчально-виробничі бази. Тільки за минулий рік захистилися три доктори наук з числа наших викладачів.
Кожна людина хоч раз у житті буває романтиком, а відтак – і географом, позаяк географія відкриває не тільки нові обрії, а й дає велику наснагу для творчості.
– Дякую за розмову.