Афери у вразливій сфері

Допоки 1300 українців підраховують збитки, завдані їм унаслідок афери «Еліта-Центру», деякі  наші сусіди  з країн СНД та Балтії, так би мовити, зализують подібні рани, завдані здібними учнями великого комбінатора. І все у тій же, вразливій будівельно-житловій сфері.

Приміром, довга низка судових позовів пайовиків товариства власників житла «Фриз» до спритних ділків братів Парських  наприкінці 90-х ознаменувала найбільшу житлову аферу в історії Челябінська та й усієї Росії. Її жертвами стали кількасот родин. Мова йде про аферу на десятки мільйонів зелених.

У Новосибірську кілька років тому було затримано одного з організаторів фінансової піраміди, що діяла у всіх великих містах Сибіру. ТОВ «Норд Івестмент Сибір», що займається інвестиціями на ринку нерухомості, відпрацювало майже ідеальну схему. У Новокузнецьку, Новосибірську та  Омську працювали офіси цієї компанії. Довіру клієнтів підтримував великий штат працівників, сучасна оргтехніка і солідна рекламна кампанія. Менеджери пропонували на виплату житло на вигідних умовах. Акцент робився на те, що інвестиції на будівництво будинків вкладали банки Скандинавського холдингу. Насправді ж, гроші, що надійшли від клієнтів, потрапляли на рахунки підставних фірм.

Однак, не лише за кордоном трапляється таке.  Подвійно-потрійний продаж квартир – не винахід компанії «Еліта-Центр», про махінації якої говорить уся Україна. У Харкові – свій будівельний скандал. Будівельники і підрядники ніяк не поділять новозведений будинок. Новосели не можуть заселити квартири, бо новобудова під арештом судової виконавчої служби. Прокуратура звинувачує будівельників у подвійному продажі квартир.

Та навряд чи нині хтось чув про те, що майже два століття тому в Києві також удавалися до маніпуляцій з нерухомістю. У самісінькому центрі Хрещатика була величезна садиба професора університету св. Володимира Ф. Ф. Мьорінга. Ділянка займала досить широку долину між схилами Інститутської, Банківської та Лютеранської вулиць. Крім будинку-особняка, оранжерей та служб там нічого не було. Уся садиба – це розлогий парк-гай із терасним садом, ставком та купальнею в ньому; взимку тут влаштовували ковзанку.

Так-от у спогадах С.Ю. Вітте про Ф.Ф. Мьорінга, читаємо: «...поступово Мьорінг набув такої величезної медичної практики, що, можна сказати, на півдні вважався медичним світилом... Він склав собі дуже велику маєтність. Але склав він її не стільки платнею за лікування й консиліуми, скільки іншим шляхом… Пацієнти постійно вказували йому різні справи: приміром, купівлю різних будинків, маєтків тощо, відносно яких можна було передбачити, що вони можуть бути перепродані на вигідних засадах. Мьорінг постійно купував і продавав різні маєтки і взагалі нерухомість. Отже, статок він нажив саме на цих операціях».