Свята і будні жовто-зеленої «будки»

Наче гриби після дощу, в столиці з’являються невеличкі ошатні жовто-зелені будиночки, де за принесений мотлох платять гроші. Нині їх у місті вже більш як сто. Кілька таких щодня доводиться бачити й мені, коли прямую на роботу. Хоча здавати туди всілякий мотлох й не було потреби, однак професійна цікавість все ж поманила дізнатися про особливості «життя» жовто-зеленої «будки».

Моя подруга, котра нещодавно гостювала у столиці, навіть переплутала ці пункти прийому вторсировини з філіями відомого банку, символіка якого за кольорами схожа. Як же вона здивувалася, коли дізналася, що там приймають непотріб, а не грошові вклади!

Здивувалася і я, коли навідалася в один із таких будиночків, що на вул. Маршала Гречка, 18: купи макулатури, пляшок тощо акуратно складено, в невеличкому приміщенні – прибрано. Разючих запахів від мотлоху теж не було. «Задля цього доводиться кілька разів на день прибирати дезінфікуючим розчином», – пояснила привітна дівчина, яка визирала з віконця пункту прийому. Наталя працює в «Київміськвторресурсах» уже не перший день. Виявляється, аби влаштуватися на цю роботу їй, як й іншим охочим, довелося пройти спеціальні курси та цілісінький місяць стажуватися у своїх колег.

«І як вам тут працюється? – поцікавилася я. – Не холодно?» Наталя розповіла, що пережити морози допоміг обігрівач, а щодо інших умов, то запевнила, що вони не протирічать ні її особистим, ні санітарним вимогам. Працює одна (за кожним пунктом закріплено по одному працівнику): щодня з 8-ї  до 17-ї години, окрім неділі та понеділка (звітний день).

Який же контингент відвідує цей жовто-зелений будиночок? «В основному пенсіонери», – зауважила Наталя. Про бомжів теж розповіла: «Їх практично у нас не буває, є лише кілька таких постійних клієнтів: троє чоловіків та одна жіночка, котрі навідуються майже щодня. Їх, на відміну від інших відвідувачів, важко забути». Основна ж сировина, яку здають, – картон (коробки з-під товару). Це, мабуть, через те, що поряд чимало магазинів та кіосків. Трохи менше приносять пластикових і скляних пляшок. За словами Наталі, щодня до пункту приходить понад п’ятдесят людей, але черг практично не буває. «Дивує те, що особливо  багато охочих позбутися непотребу та підзаробити трохи грошенят  буває на початку місяця», – розповіла дівчина. З чим це пов’язано, залишається лише здогадуватися: чи то саме в цей час у столиці найбільше накопичується відходів, чи то до зарплати не вистачає… А от  чому останнім часом найбільше здають макулатури, здогадатися не важко. Яскравим доказом стали стоси передвиборної агітлітератури, що заповнювала невеличке приміщення. Та й сама нещодавно стала свідком того, як у моєму будинку бомж чатував на поштарку: тільки-но та пішла, напхавши агіток до поштових скриньок, як він одразу ж кинувся висмикувати їх. І таки насмикав чималенький пакунок!

Поки спілкувалася з Наталею, в пункті прийому побувало чимало «клієнтів». І я ще раз переконалася, що нині особливо популярні макулатура і скляні пляшки. «Невдовзі приїде вантажівка, яка щодня відвозить всю зібрану вторсировину до центрального пункту «Київміськвторресурсів», де її розфасовують, пресують і відправляють  на переробку», –  пояснила дівчина. Отак і працюють жовто-зелені будиночки на благо людей і екології. Завдяки їм столиця стає чистішою, а гаманці поповнюються. А дешеві пластикові відра, тазики та інше начиння, зроблені із вторсировини, – теж їхня заслуга!