Частинки серця і любові
День Святого Валентина особливо популярний серед молоді. Учні навіть прикрашають свої школи, щоб відчути свято, адже, кажуть, що у цей день збуваються мрії. Для кожного хлопця чи дівчини це таке свято, з яким пов’язано чимало теплих спогадів. І ми прагнемо, щоби було багато тепла, радості й любові. Оскільки для кожного учня день починається з приходу до рідної школи, то всім хочеться, щоб вона мала вигляд, як цукерочка. Саме тому, прикрашаючи школу, гімназію чи ліцей, ми вкладаємо у паперові серця та стінгазети частинку себе та своєї любові.
Особисто для мене це свято дуже важливе. Я маю великі надії і сподівання та щиро вірю, що вони справдяться, адже мрії збуваються не тільки на Новий рік, а й у день Святого Валентина! Я запропонувала однокласникам узяти на себе відповідальність за прикрашання нашої 117-ї гімназії, і мій 10-Б погодився. Тепер у наших планах багато цікавого. Наприклад, ми зробили величезні листівки у формі серця та наклеїли їх на стіни, прикрасили гімназію малесенькими сердечками, на яких написали ім’я учнів. Той, хто забажає зізнатися цій людині у симпатії, зможе написати це просто на її серці. Також зробили валентинчиками учнів 1-2 класів. Сподіваюся, це сподобається усім.
Розмірковуючи над тим, як оригінально провести свято, я звернулася за допомогою до друзів, які навчаються в різних школах, і запитала про їхні плани щодо святкування. Деякі вважають 14 лютого звичайним днем, але для більшості…
Даша Степанченко, учениця 24 групи українського гуманітарного Ліцею КНУ імені Шевченка: «Я дуже люблю день Святого Валентина і сподіваюся, що цього року він буде просто незабутнім. У нашому ліцеї є радіо, а тому можна привітати коханого чи кохану, чи всю школу. Після уроків ми, зазвичай, ставимо якісь веселі сценки та влаштовуємо концерт. Потім – дискотека. Це дивовижне видовище, бо весь хол прикрашено запаленими свічками та маленькими червоними сердечками. Після свята в ліцеї я проведу вечір із коханим у найромантичніших місцях нашого міста».
Ліза, учениця 11 класу школи №33: «У нашій школі є така традиція: беруть паперове серце, нумерують його і розрізають на дві половинки. Потім їх роздають, а учні мають ці половинки об’єднати. У коридорах розвішено коробочки, куди кидають анонімні та підписані валентинки. Ввечері на нас очікує святкова дискотека у прикрашеній серцями і стрічками залі».
Тетяна Тітова, учениця 8 класу гімназії №56: «Я вважаю день Святого Валентина найбільш класним і романтичним. У нашій гімназії традиційно кожен клас прикрашає свій кабінет так, як йому хочеться, а також кожен учень приносить якусь прикрасу для коридорів і зали. На вікнах зазвичай розвішуємо різнобарвні квіточки, а по стінах – об’ємні серця червоного і рожевого кольорів. Ми приносимо букет квітів або цукерки для улюблених вчителів. А оскільки у кожного з нас свій улюблений викладач, то жоден не залишається без подарунка. У цей день у всіх учнів і вчителів чудовий настрій, тому наші уроки відбуваються легко і весело. Нас зазвичай очікує дискотека, під час якої отримуємо валентинки. Вечір хочу провести серед найкращих подруг, гуляючи вулицями міста».
Дарина Чорнобок, випускниця школи №288: «Для мене це день турботи, тепла і любові. З приємністю згадую своє святкування в школі: в нас крім прикрашання всіх кабінетів серцями, була дискотека, різні ігри, конкурс «Кохання з першого погляду», традиційна пошта кохання. В університеті, де навчаюсь тепер, на жаль, нема таких традицій».
Марк Чумак, учень 9-А класу Кловського ліцею №77 розповів мені, що у них коробку для валентинок вішають на спину поштареві Кохання, хлопцю з крилами і німбом. У деяких школах цю скриньку вішають на стрічці під стелею, подекуди вона стоїть у вестибюлі.
А дехто винайшов спосіб ще оригінальніше висловити свої почуття. Приміром, у 125 школі, як сказав учень 9-А класу Паша Загорулько, на стінах вішають так званий паркан Кохання, звісно, намальований на ватмані. Тут кожен може написати своє зізнання. А у школах Святошинського району при вході всім учням і вчителям малюють на щоках червоною фарбою, фломастерами або просто губною помадою сердечка. А вечір, зазвичай, учні проводять однаково – на веселій дискотеці.
Ще одна людина, яку я запитала про святкування дня Святого Валентина, була моя бабуся. У відповідь вона усміхнулася: «Коли я навчалася в школі та в університеті такого свята не було. Та молодь веселилася завжди. Моє ж кохання зігріває мене все життя».
...Життя справді неможливо уявити без кохання. Це почуття властиве старим, і молодим! Не бійтеся проявляти почуття. Якщо ж протягом року ви так і ненаважилися зізнатися коханим, зробіть це саме 14 лютого, і тоді весь наступний рік свято буде поруч.
Анастасія ДРАМАРЕЦЬКА, учениця 10 класу гімназії № 117 імені Лесі Українки