Утерти їй сльози має держава
Про права дітей-сиріт в Україні вже стільки сказано з різних трибун, а бідолахи й донині потребують захисту. До речі, ними опікується аж сім відомств: від Міністерства освіти і науки до Управління у справах неповнолітніх. А у семи няньок, як відомо, діти недоглянуті. Аби навести лад у цій справі, в Україні буде створено єдиний державний орган (Департамент) з усиновлення та захисту прав дітей. Про це нещодавно повідомив міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко.
– Це буде урядовий орган, який замінить Центр усиновлення дітей, що функціонує при Міністерстві освіти і науки України, – сказав він. – Відповідні зміни було внесено до Сімейного кодексу України. Від травня 2006 року питаннями національного, міждержавного усиновлення дітей перейматиметься саме наш Департамент.
Реорганізація триватиме три-чотири місяці. Вона сприятиме тому, аби у такій делікатній справі, як усиновлення, навести лад. Не секрет, що до Центру було чимало претензій: зловживання, гучні скандали, особливо щодо усиновлення дітей іноземцями. Наразі виникла правова колізія, коли іноземні громадяни, які розпочали співпрацю із Центром, не можуть довести до логічного завершення процедуру усиновлення. Після зустрічі з усіма послами, громадянами країн, які ви-явили бажання взяти на виховання українську сироту, дійшли спільної думки: до травня Центр має оформити усі документи і лише тоді його повноваження пере-йдуть до Департаменту.
Що стосується міждержавного усиновлення, то тут донедавна дорікали владі за відсутність звітів іноземних громадян про те, як почуваються маленькі українці за кордоном. Особливо багато нарікань було на США. А вся біда у тому, що американська влада не зобов’язує своїх громадян звітувати про виховання всиновлених дітей. Віднині укладено двосторонню угоду про співпрацю у питанні контролю за цією ситуацією.
Створення Департаменту сприятиме реалізації права кожного хлопчика чи дівчинки на виховання у сім’ї. На фінансування проекту «Гроші ходять за дитиною» із бюджету нинішнього року виділено 50 млн. грн. Відтепер усі державні виплати на утримання сироти у будинку сімейного типу будуть однаковими, незалежно від регіону, міста (раніше вони коливалися у межах 100-800 гривень на особу щомісяця). Діти від народження до 6 років отримуватимуть по 800 гривень, а від 6 до 18 років – 1028 гривень. Ці суми автоматично зростатимуть при збільшенні прожиткового мінімуму. Зростає грошова винагорода для прийомних батьків. Адже у них немає вихідних, вони не знають відпусток. Грошова винагорода у будинках сімейного типу також зросте у 3 – 4 рази.
Інтернат – казенний дім, який не зігріває дитячі серця, бо там немає мами й тата. 25 відсотків вуличних дітей – інтернатівці. Торік в Україні їх було понад 34 тисячі. Безпритульних складно полічити, їхні долі мало цікавлять місцеву владу. Голови сільських, селищних, міських, районних рад не завжди переймаються долею беззахисних бомженят. Департамент суворіше стежитиме за цим, сприятиме підвищенню відповідальності місцевих органів виконавчої влади. Як зауважив пан міністр, за таку байдужість до проблеми державного значення чиновників позбавлятимуть посад. Ганебно, що торік понад 4 тисячі осіб було позбавлено святого права і обов’язку називатися матір’ю, батьком. Не зуміла держава зберегти ці родини й захистити дітей.
Передбачено передачу повноважень з питань усиновлення на місцевому рівні від відділів (управлінь) освіти до служб у справах неповнолітніх. Із квітня вони опікуватимуться також дитячими будинками сімейного типу і прийомними сім’ями. Нині ця служба укомплектовується висококваліфікованими кадрами.
Сироті ні до кого притулитися. Тож приголубити, втішити, втерти сльози їй має держава – якщо не мати, то турботлива, добра нянька.