Як виробити модель у ЖКГ?
Житлово-комунальне господарство Києва перебуває нині не в найкращих умовах, поліпшити які можна, виробивши єдину чітку модель дій очільників галузі та конкретних служб і налагодивши фінансування. Першим кроком до цього стали оглядини столичною владою результатів роботи суб’єктів різних форм господарювання в кожному районі міста.
Після ознайомлення зі станом житлового фонду районів у кожному з них проводитиметься громадське обговорення всіх житлово-комунальних проблем, які потребують негайного розв’язання. Найдоцільніші пропозиції внесуть до протоколу, що й допоможе розробити дієву систему господарювання. «Ми зберемо по 20 найактивніших представників із кожного району і проведемо підсумкове засідання, де й погодимо наші наступні дії, – зазначив Київський міський голова Олександр Омельченко. – У березні вже запропонуємо модель утримання в належному стані житлово-комунального господарства столиці».
Першим під пильне око міської влади потрапив Голосіївський район. Більшість будинків тут зведено кілька десятків років тому. Старенькі й інженерні мережі – чи не найболючіше місце цього району. Так, цьогоріч не всі тепломережі тут витримали морози, вийшли з ладу. Через недостатній тиск у них мерзли й мерзнуть чимало мешканців. «Якщо на верхніх поверхах будинків температура й може сягати +20 градусів, то на перших, через неполадки, – лише плюс 14-150. А платять же за тепло всі однаково», – поскаржився директор КП «Квартет» (обслуговує мікрорайон 106-го ЖЕКу) Віктор Притульський.
Скарг мешканців чимало. Пан Притульський розповів, що, аби розв’язати цю проблему, до «Київенерго» постійно направляють відповідні акти й листи. Однак…
Проблеми виникають і з фінансуванням, здебільшого через те, що нинішні тарифи на послуги не покривають усіх витрат, а лише на 60 відсотків. «Щороку ми складаємо кошторис, який подаємо до райради, аби отримати потрібні кошти для утримання житлового фонду в належному стані. Але відсотків 30 недоотримуємо», – зауважив директор «Квартету». Тішить те, що старання КП «Квартет» не завжди марні: це підприємство створило свою міні-аварійну службу, слюсарі, електрики та сантехніки якої щомиті готові надавати допомогу мешканцям будинків, які перебувають під їхньою опікою.
Окреме питання – вхідні двері в під’їздах. Їх нині чи то з кодовим, чи то з магнітним замком встановили майже в кожному будинку. Однак мешканці все ж надають перевагу консьєржам: мовляв, так надійніше – «фейс контроль». Проблема в тому, що ніхто не погоджується стерегти будинок та слідкувати цілодобово за порядком за мізерну плату. «Якщо раніше працювали по чотири консьєржі (через кожні три доби) і отримували по 150 гривень за 8 днів, то після того, як два роки тому підвищили пенсії, така оплата їх уже не влаштовує і вони звільняються, – зауважив міський голова під час оглядин. – А якби дати їм гідну зарплату, то вони залишилися б і стежили за тим, аби лампочки не били, не псували поштові скриньки, не нищили ліфти…»