Залишки, але не для бідних
Якось, їдучи у тролейбусі, я побачила з вікна вивіску: «Стоковий магазин. Постійно діючий розпродаж». Що то воно таке, чим там торгують?.. Англійське слово – stock («сток») у буквальному перекладі означає запас, а на професійному слензі – це магазини економ-класу, які торгують нерозпроданим товаром, колекціями минулих сезонів та залишками зі складів.
Зауважу, не яким-небудь непотребом, а «іменним» одягом. Це якраз те, що потрібно нашим покупцям, які хочуть одягатися й взуватися у справжню «фірму», але великих грошей для того, щоб ходити у бутики, не мають. Передусім, ці магазини зорієнтовано на незаможну молодь, студентів, підлітків. Саме вони й розшукують стоки, бо тут значно комфортніше приміряти ті ж самі джинси, кросівки, кофтинки, ніж на якомусь ринку, стоячи однією ногою на картоні або ж ховаючись за широкою спиною продавця.
У таких магазинах розпродають стовідсотковий сертифікований бренд, а не якусь фальшивку. Знижки вельми привабливі – 50 і більше відсотків попередньої вартості. Якщо у звичайних крамницях, вікна яких також рясніють «знижками», переоцінка товарів, які не мають попиту, відбувається здебільшого наприкінці сезону, то у стоках розпродаж не залежить від буднів, свят, пори року. Наприклад, фірмові джинси вартістю 350 гривень можна купити за 180. Цим скористалися восени мої діти-студенти та їхні однокурсники.
Що стосується так званих знижок у бутиках, то тут дещо лукавлять перед покупцями. Незадовго до розпродажу часто-густо роблять переоцінку товарів, підвищуючи ціну (!), а згодом проводять повторну, після яких на ярликах з’являється дві ціни: перша – ефектно перекреслена червоним фломастером, і нова – зі словом «знижка».
Психологічний розрахунок і не більше. Практикують і такий варіант: нову колекцію виставляють із свідомо завищеною ціною, а в кінці сезону відмінусовують торгову накрутку магазину. Ось і весь секрет знижки.
В Україні наразі небагато стокових магазинів. Така торгівля має високу рентабельність. Одна річ тримати півроку залишки товару на складі, а інша – реалізувати його, нехай навіть за зниженою ціною. Але магазинні залишки – не єдине джерело поповнення стоків. Оптовики скуповують безпосередньо на фабриках партіями товар, який з певних причин не вдалося реалізувати у звичайну торгівлю, і віддають його у стоки. Вигідно виробнику – вигідно продавцеві, покупцеві. Однак трапляється і фабричний брак, наприклад, нерівний зовнішній шов або ж одна холоша довша за другу на сантиметр. Їх інколи й озброєним оком складно побачити. Але ж яка вартість товару – просто сміхотворна! Наприклад, кросівки, що коштували 800 гривень, можна купити за 250.
Нещодавно я побувала в одному із столичних стоків. Магазин розмістився на двох поверхах: на першому – торішні моделі і відносно недавніх сезонів, на другому – застарілі, 90-х років, але цілком пристойні. Асортимент молодіжний: фірмові джинси, куртки, сорочки, кофти.
– Поки що переважають моделі зимового сезону, – розповідає продавець-консультант Анна. – Ще тиждень-другий, і почнемо продавати весняний одяг. Власне і зараз можна вибрати легкі джинси, джинсову курточку або вільветовий піджак для весни. Знижки на товар від 10 до 70 відсотків.
– Як часто поповнюється асортимент у вашому магазині?
– Однозначно відповісти складно, бо товар надходить і один раз на тиждень, і тричі на день.
– Покупців завжди достатньо?
– Самі бачите – нудьгувати нам не випадає. А що ближче до весни, то їх більше буде.
Студент політехнічного інституту Сергій спеціально приїхав у стоковий магазин, щоб купити фірмові джинси. До примірочної кабіни поніс одразу кілька – вибрав одні. І мав заплатити за них 90 гривень.
– Класно! – зрадів хлопець, порахувавши гроші у гаманці. – То я ще й зможу светр купити за 80! А ось на сорочку не вистачить грошей – доведеться з наступної стипендії купити.