Вим’я – не газовий кран…
Корови нетямущі в політиці. Тим більше, із вінницької глибинки. Отож і Малюля із села Іванівки не знала, за що її зарізали днями. Цю сумну історію розповіла Олена Рогожук, доярка СТОВ «Хлібороб», яка разом з односельцями привезла жалобний «портрет» заплаканої Малюлі під російське посольство в Києві.
Доярки прихопили з собою також порожні відра-дійнички і ковбасу з Малюлі, виготовлену в Турбові, неподалік Іванівки. У цьому і є причина загибелі корівки: кіло ковбаси – 34 гривні, а літр молока – 80 коп. Це з економічного боку, але є й політична причина, про яку свідчив напис на плакаті: «Скажи «ні!» молочній війні».
Привезли в торбі селяни до посольства також два трилітрових слоїки молока, яким хотіли пригостити російських дипломатів, аби ті переказали своєму кремлівському начальству, що молоко на Вінниччині, як і в усій Україні, смачне і високоякісне. Однак дипломати зачинили браму, зашторили вікна і лише через маленьку шибочку дверей фотографували адресований їм транспарант: «Вымя не кран, его не перекроешь». Добиралася до столиці й Любава. Корівка, яка «вижила» завдяки тому, що недавно привела маленького бичечка і ще не вигодувала його, не поставила на ноги, як кажуть. Любава обвішалася плакатами «Не ріж, не вбивай!» і «Не виноватая я…» й теж збиралася не так пікетувати російську амбасаду, як миритися з росіянами. Але сільська вантажівка з Любавою обламалася під Житомиром. Чи то бензину забракло: він дорогий – на молоці не заробиш.
– До «торговельної блокади» молокозаводи купували літр молока по гривні й тридцять копійок, а зараз – по вісімдесят копійок, – розповідає Олена Рогожук. – У нашому господарстві – більш як двісті корів, кожна дає по десять-дванадцять літрів. Настане літо, надоюватимемо по 25-30 літрів, тож ціни ще впадуть. Нема за що працювати! А корми, знаєте, які дорогі взимку? Ще гірше безробітним селянам, які тримають по дві-три корови і живуть на виручену за молоко копійчину.
Аби переконати росіян, що вінницьке молоко високоякісне, голова держадміністрації області Олександр Домбровський випив дві склянки перед вікнами амбасади. півслоїка залишили селяни на порозі перед посольськими ворітьми. А ще поінформував росіян очільник області, що на вінницьких складах за неповний місяць накопичилося 550 тонн масла. Якщо його не викупить Росія, то, вважає Олександр Домбровський, Україна шукатиме інші ринки збуту. «Досвід президентських виборів показав, що Україну ні політичними методами, ні економічними не можливо поставити на коліна», – наголосив Домбровський. За його словами, Вінниччина – найбільший виробник українського молока, галузь почала динамічно розвиватися. Щоб не втратити темпів, уряд нині має встановити фіксовані мінімальні ціни на молочні продукти. А тим часом сісти за стіл переговорів із Росією, а також стукати в двері інших країн. «На місцевому ж рівні я бачу кілька шляхів розв’язання проблеми, – каже Домбровський. – По-перше, шукати додаткові ринки збуту вже готової продукції, скажімо, у Казахстані, Молдові, Азербайджані, а також розвивати внутрішній ринок. Адже німець споживає 24 кілограми сиру на рік, поляк – 13, а українець – лише 3. По-друге, перепрофілювати асортимент молочних підприємств на інший вид продукції. Наприклад, сухе молоко, яке має попит як у Європі, так і в Азії. «Молочна війна» між Росією і Україною вдарила й по наших північно-східних сусідах. Ціни на молокопродукти в Росії виросли на 15 відсотків. Гадаю, що морози спадуть, вибори закінчаться й припиняться політично-торгові війни. Від них потерпає й російський інвестор, який вклав капітал у нашу молочну галузь».
…Тим часом, через дорогу, навпроти посольства РФ, стояв інший гурт. Під прапорами блоку Вітренко і транспарантами «Союз – да! НАТО – нет!» У кожного свої проблеми… Але корови – не винні.