Батюк, Б’яков, Петренко…
Але найпершим прославив Україну Гончаренко
До трьох «українських» олімпійських відзнак, завойованих уже за часів Незалежності, варто доплюсувати щонайменше п’ять із союзного періоду. Причому, мова виключно про формальну причетність спортсменів до нашої території. Хоча були й успіхи етнічних українців, які на той час представляли інші союзні регіони.
Олег Гончаренко, популярний радянський ковзаняр 50-х років минулого століття, народився в українському Харкові 1931 року і найпершої світової слави заслужив, представляючи на міжнародній спортивній арені рідне місто. Проте 1956 року, коли й відбулася прем’єра збірної СРСР на Зимових Іграх у Кортіна д’Ампеццо, що в Італії, Гончаренко виступав за московське «Динамо». Саме для Білокам’яної наш земляк завоював аж дві бронзових відзнаки – в забігах стайєрів на 5000 і 10000 метрів.
Москвичка Галина Гржибовська на Білій Олімпіаді 1968 року, яка відбулася в Греноблі, Франція, посіла скромне 16 місце в змаганнях фігуристок. Чому згадуємо саме її? Бо чимало досягнень українських майстрів фігурного катання за новітніх часів стали можливими завдяки творчій праці тренера Галини Кухар, дівоче прізвище якої – Гржибовська.
Інсбрук 1976 року приніс Україні найпершу олімпійську медаль, до того ж одразу – найвищої проби. Цим успіхом ми зобов’язані росіянину за походженням Іванові Б’якову, який поступив на навчання до Київського інфізу й осів у нашій республіці на все життя. Олімпійське «золото» Б’яков завоював у естафеті біатлоністів. До речі, воно стало другим у його спортивній кар’єрі після такого ж тріумфу на попередній Білій Олімпіаді в японському Саппоро. А от 20-річній київській авангардівці Тетяні Шелеховій зійти на п’єдестал пошани в Інсбруку не поталанило: наша ковзанярка пробігла тисячометрову льодову дистанцію п’ятнадцятою, а втричі довшу – чотирнадцятою.
Сараєво 1984 року з особливим задоволенням згадує вихованець чернігівського спорту Олександр Батюк, який завоював олімпійське «срібло» в естафетній гонці лижників. Цікаво, що до Турина вирушив киянин Олександр Батюк-молодший: він також спеціалізується на лижних гонках. А от київська ковзанярка Валентина Лаленкова з Білої Олімпіади-84 повернулася сумною: до медалі нашій землячці забракло дещиці – четверте місце в забігу на тисячу метрів.
Віктор Петренко, талановитий майстер фігурного катання з Одеси, зчинив справжній фурор у канадському Калгарі 1988 року, де став бронзовим призером у змаганні чоловіків. Як з’ясувалося пізніше, то був лише початок його славної спортивної кар’єри…
1992 року в Альбервіллі, Франція, виступала Об’єднана команда країн СНД, і саме тоді на олімпійському п’єдесталі пошани вперше постали спортсмени з жовто-блакитними національними кольорами на спортивній формі. Вікторові Петренку не знайшлося рівних у змаганнях фігуристів, а киянин Олексій Житник, закликаний із «Сокола» до лав московського ЦСКА, став олімпійським чемпіоном з хокею.