Тубдиспансер 10 років працює «в підпіллі»

Будівля, що на вулиці Львівській, 3, нині схожа на напівзруйновану хатину. Саме тут кілька десятків років працюють медики міжрайонного протитуберкульозного диспансеру, очікуючи, коли ж нарешті розпочнеться реконструкція. А чекати залишилося недовго.

Цей будинок зведено ще 1897 року. Як диспансер він почав функціонувати із 1964-го. Працівники (44 особи) бідкаються, що тут немає відповідних умов для повноцінної праці: застаріла не лише будівля, а й обладнання. І справді – кожен, хто потрапляє сюди, на власні очі може переконатися: полущені стіни пронизано тріщинами, старі дерев’яні двері та вікна, які не розвалюються, бо пофарбовані уже кілька десятків разів… Ще 10 років тому СЕС через невідповідність санітарним нормам та вимогам фактично закрила цей заклад. Відтоді персонал та хворі й чекають «з моря погоди» – чи то реконструкції, чи то переселення в нові приміщення. Але, незважаючи на це, диспансер й надалі працює у звичному режимі. Нині на обліку тут перебуває понад 200 хворих з різними формами туберкульозу та 500, які вже вилікувалися, але потребують медичного нагляду.

Негайно розпочати повну реконструкцію закладу доручив Київський міський голова Олександр Омельченко, коли на власні очі побачив «умови», в яких трудяться медики та перебувають хворі. Він також запевнив, що за потреби заклад буде розширено за рахунок добудови (можливе створення денного стаціонару). «Головному управлінню охорони культурної спадщини пропоную цій столітній будівлі надати статус пам’ятки історії, яка працювала б ще 100 років», – зауважив Олександр Омельченко. Фінансування усіх робіт повністю здійснюватиметься з міського бюджету.