Камінь спотикання на Європейській площі
Це експеримент, на підставі якого Міністерство будівництва, архітектури та комунального господарства затвердить регламент та рекомендації щодо такого будівництва. Проте жоден об’єкт ще не здано в експлуатацію, тому до затвердження регламенту КМДА не погоджуватиме такого будівництва. До того ж, Українська Академія архітектури розробила схему розміщення висотних будинків у Києві. У тій схемі (її має ухвалити Київрада) зазначено, що в історичному центрі столиці зведення хмарочосів неможливе. І все одно містобудівна рада замість відмови в обговоренні цієї пропозиції майже три години присвятила висотності споруди на Хрещатику, 5. «Це має бути елегантна споруда», – звучали думки.
Як нині у панорамі Києва домінує «монстр» у Маріїнському парку, так над ним височітиме й «хрещатицький монстр». Якщо, звичайно, його побудують. Хоча є рішення, що споруди у центрі Києва не повинні перевищувати лаврської дзвіниці. Її абсолютна позначка – 286 метрів. Майже такої самої висоти буде 110-метрова споруда на Хрещатику, а 180-метрова стане вищою на 48 метрів.
Тепер щодо Європейської площі. Основним завданням проектувальників було розв’язати її транспортні проблеми. Адже за інтенсивністю руху вона посідає після Московської і Севастопольської площ третє місце: щодоби тут шерхотять бруківкою до 90 тисяч автомобілів. Що пропонують архітектори? Під землею посеред площі на двох рівнях – паркінги. Із Володимирського узвозу до вулиці Грушевського – тунель із одностороннім рухом, заїздом у підземний паркінг. Із Подолу на Хрещатик машини рухатимуться вздовж «Українського дому», у зворотньому напрямку, оминаючи клумбу. Із Грушевського на Хрещатик – повз готель «Дніпро», а на Поділ – повз філармонію. Лівого повороту на Музейний провулок не передбачено – аби туди потрапити, доведеться добре попрацювати кермом, накручуючи не один кілометр шляху при об’їзді. Так само не передбачено лівого повороту на Паркову алею шляхом із Подолу. «Навіщо з Подолу їхати туди, якщо звідти можна прямувати Набережною?» – зазначив Микола Дьомін. Хіба не здивуєшся з такого?
Як на мене, найкращий висновок із почутого зробив начальник служби «Київдержекспертиза» Анатоль Кармінський: «Якщо реконструкція Європейської площі – це «додаток» до будівництва на Хрещатику, 5, то зрозуміло, що інвестор постарається зробити це найдешевше».
Урешті-решт проектантам запропонували кардинально змінити концепцію транспортних розв’язок на Європейській площі. І подумати про її вирішення в кількох рівнях. Як приклади, наводили невдало спроектовані розв’язки на Бессарабці та Московській площі. Пропонувалося подумати про заїзди у паркінги під площею та будинком на Хрещатику, 5, від готелю «Дніпро» і облаштування підземного простору на відрізку від майдану Незалежності до Європейської площі. А також над можливим перетворенням останньої на пішохідну зону. Підсумовував обговорення голова містобудівної ради, головний архітектор Києва Василь Присяжнюк:
– Після знесення будівлі на вулиці Хрещатик, 5, було проведено три тури конкурсу на забудову цієї ділянки. Але жодну пропозицію до реалізації рекомендовано не було. Тому містобудівна рада вперше розглядала вимоги до проектування та забудови всієї території. Ми встановили основні принципи до майбутнього проекту. Будівля не повинна перевищувати поверховість лаврської дзвіниці, Софіївського собору, готелю «Україна» з майбутньою надбудовою. У підземному паркінгу на відрізку від майдану Незалежності до Європейської площі можна буде розмістити до двох тисяч автомашин. Таким чином розв’яжемо проблему паркування на Хрещатику. Звичайно, буде тут рівень для підземних переходів та об’єктів торгівлі. У подальшому запропонуємо кілька варіантів реконструкції Європейської площі з урахуванням зазначених вимог. Проекти винесемо на громадське обговорення, і лише після цього ухвалюватимуть остаточне рішення.