Волохата лапа на цілий рік
Виставка собак «Кришталевий кубок України-2005» видалася найчисельнішою за всі чотирнадцять років проведення цього заходу Кінологічною спілкою України (КСУ). У черговому показі взяло участь понад дві тисячі осіб з понад 124 країн. Такі експозиції приваблюють відвідувачів несподіваною екзотикою, поліпшують настрій, пробуджують непідробний інтерес до чотирилапих друзів.
– У рік Собаки люди налаштовані ще активніше їх розводити, тому й на виставці був аншлаг, – вважає представниця КСУ Олена Сергєєва. – Шоу відбувалося достатньо мирно й добродушно: гончі мирно сприймали представників декоративних порід, а тер’єри – хортів.
Столична мерія не перший рік патронує такі дог-шоу. І це не примха чиновників, а популярна в Європі традиція: якщо виставка собак відбувається у столиці, то мерія опікується таким заходом. У київському розумінні – це моральна, юридична, організаційна підтримка. Скажімо, значна частина призового фонду: кубки і нагороди – від КМДА.
На кожній виставці близько десяти порід експонується вперше. Це завдяки тому, що в Україні багато ентузіастів, які за власний кошт купують за кордоном собак нових для нас порід, а потім намагаються їх розвивати. Часто таких собак навіть організатори виставки до того бачили лише на знімках.
Цього разу на дог-шоу вперше в Україні представили польську низинну вівчарку. Мабуть, завдячуючи своїй чудовій пам’яті, сильна й міцна «полька», що заввишки не більш як 52 сантиметри і вагою до 30 кілограмів, здавна працювала пастухом. А завезли цю вівчарку до Європи фінікійці. Чутливість до похвал чи образ – одна з особливостей цієї породи: собака довгі роки пам’ятатиме їх. Добрий за характером, спокійний та охайний пес чудово знаходить спільну мову з дітьми. У наші дні кінологи високо цінують цю тварину як надійного партнера, який не гірше за будь-якого представника сторожової породи спроможний захистити дім та його господарів.
Улітку цього року Кінологічну спілку України було прийнято до Міжнародної кінологічної федерації. Отже, українці тепер можуть брати активну участь у вирішенні кінологічних питань на світовому рівні і проводити вдома виставки європейського масштабу. Ми спроможні навіть показати світові свого, національного собаку, – південноросійську вівчарку. Хоча правильно було б називати його південноукраїнським, бо цю породу було виведено в Криму. Водночас маємо багато порід, які є англійськими або з інших країн, але наші заводчики привозили цуценят до України і розводили їх впродовж багатьох років. Нині вже можна сказати, що ці породи собак наші. Їх вирощено відповідно до світових стандартів, але українці провели селекційну роботу, виставляють на виставках і в Європі, і в світі, де вони завойовують перші місця як український підвид певної породи. Наше спортивне собаківництво досить непогано показує себе на міжнародних змаганнях. Дресирувальники, які підготували, скажімо, вівчарок або доберманів в Україні, посідають призові місця.
Плани в КСУ на рік Собаки здебільшого просвітницькі. Виконання гуманітарних, благодійних програм, розвиток роботи з дітьми. Уже тепер діти безплатно займаються у гуртку юного кінолога. І згодом братимуть участь у різноманітних акціях, які спрямовано на збереження навколишнього середовища, пропаганду дбайливого ставлення до живої природи, недопущення ситуацій, що призводять до появи бездомних собак. Звичайно, триватиме селекційна робота, участь у змаганнях, виставках. Очікують на появу в нашій країні нових порід собак, зокрема й українських.
Як і раніше, фахівці проводитимуть дуже жорстку роботу з потенційними собаководами. Часто до КСУ звертаються із проханням придбати собаку певної породи, і тоді профі дуже серйозно працюють із майбутнім господарем. З’ясовують, чи здатна людина певним чином дресирувати собаку, чи має змогу матеріально утримувати тварину, забезпечити її відповідним помешканням. Внаслідок цього прохач іде від кінологів із болонкою замість вівчарки або й зовсім ні з чим. Тобто в КСУ прагнуть, щоб людина дуже чітко оцінила свої можливості і усвідомлювала, що реально може дати собаці, аби той не опинився на вулиці. На сайті КСУ поступово створюється база даних щодо знайдених і загублених собак.