Знання – це сила

Рік минув з того дня, коли води Індійського океану підступно відступили від берегів, настала мертва тиша і радісні туристи заходилися збирати дари моря, що опинилися на суші. Тоді ніхто не здогадувався, чим це обернеться, крім однієї десятирічної британки, яка саме перед поїздкою з батьками на тайський острів Пхукет дивилася на уроці географії зйомки цунамі на Гаваях.

«Коли ми спустилися до моря, то вода була вся в піні – такій, як на пиві, – згадувала Тіллі Сміт. – Тоді в мене ці гавайські зйомки прямо перед очима постали». Коли школярка зрозуміла, що через якийсь час берег може опинитися під водою, вона змогла переконати батьків та інших відпочивальників негайно покинути пляж. А її батько попередив місцевих рятувальників. Через кілька хвилин, коли гігантська хвиля накрила сотні тисяч людей, врятовані дівчинкою, серед яких було майже сто туристів, уже перебували в безпечному місці.

За цей вчинок кмітливій британці не раз дякували не тільки врятовані нею люди. «Історія Тіллі – просте нагадування, що знання може стати єдиною різницею між життям і смертю», – сказав після бесіди з дівчинкою екс-президент США Білл Клінтон, посланець ООН у справі відновлення районів, що потерпіли від цунамі. Подвиг Тілли не залишив байдужими і французьких дітей. Читачі однієї із щоденних дитячих газет вибрали її «дитиною року».