Повернення Пономарьова
Український гросмейстер знову в когорті найкращих
Цьогорічний Кубок світу з шахів, який відбувався на засадах так званої нокаут-системи і зібрав найсильніших гросмейстерів сучасності, за винятком беззаперечних лідерів, завершився цілковитим успіхом спортивної молоді. Квартет основних призерів утворили виключно ті, кого називають головними надіями світових шахів – Аронян із Вірменії, Пономарьов з України, росіянин Грищук і француз Бакро. Для нашого співвітчизника виступ у кубковому суперфіналі став найвищим турнірним сходженням за останні чотири роки.
Своїм основним досягненням у російському Ханти-Мансийську, де проходив шаховий фестиваль, київський гросмейстер називає навіть не другий приз турніру, а безпрограшну серію в партіях із близьким до класичного контролем ігрового часу. «Завдяки цьому на таких престижних і складних змаганнях, як Кубок світу, мені поталанило підвищити індивідуальний рейтинг», – заявив Руслан Пономарьов після вирішального матчу. А на запитання про причини поразки в суперфіналі, відповів абсолютно щиро: «Просто не стачило сил. Саме тому наприкінці шахового марафону й помилився в елементарній ситуації…» Пономарьов програв Ароняну лише в партіях із укороченим ігровим часом. До цього він так і не пізнав гіркоти поразки, хоча й мав справу з особливо складними суперниками, у тому числі й з обдарованим росіянином Грищуком, учасником недавнього світового фіналу в Аргентині. За оцінками фахівців, український гросмейстер нагадав самого себе зразка 2000-2001 років: агресивним і раціональним одночасно стилем гри. Схожою шаховою манерою відзначився в Ханти-Мансийську й 22-річний Аронян. Вірменського гросмейстера навіть в шахових колах називають «людиною-комп’ютером» – за бездоганне та масштабне вміння прорахувати всі можливі варіанти розвитку гри на багато ходів наперед. Левон уже три роки мешкає в Німеччині: на одній з берлінських вулиць оселилася вся його родина. Вихованець вірменської шахової школи, його кумири – славнозвісний Тигран Петросян і данський гросмейстер Бент Ларсен, чия слава припала на 60-70-і роки минулого століття. Культурно-мистецькі уподобання достатньо широкі, щоб можна було охарактеризувати молодого володаря Кубка світу як людину небайдужу і схильну до творчих імпровізацій та пошуків. Аронян насолоджується чтивом нашого великого земляка Гоголя і прочитав усього Хемінгуея, захоплюється фільмами Хічкока та джазом… Окрім тріумфу вірменина та яскравого повернення на шахову авансцену українця, оглядачі відзначили й локальні успіхи американця Камського, який близько десяти літ був узагалі поза грою, та гучну міжнародну заявку 15-річного норвежця Карлсена.