У тіні Кравчука і Шуфрича
БЛоК – Блок Леоніда Кравчука. Поки що невідомо, чи саме так назвуть ще одного опозиційного суб’єкта виборів, хоч ця назва – на устах «Жінок за майбутнє», представників РПУ й «Центру». Проте СДПУ(о), звідки походить членством Леонід Макарович, ще вагається.
Вирішеним питанням є місце Кравчука у виборчому списку: його на з’їзді СДПУ(о) називали першим – першим президентом, першим номером… Із балкона колишнього Жовтневого палацу, де сидів кореспондент «Вечірки», з-поміж майже 1200 делегатів Леоніда Макаровича було видно найкраще. Ще перед початком з’їзду його освітили телекамери. А біля нього й Нестора Шуфрича. Вони якраз віталися з гостями-соратниками Валентиною Довженко, Юрієм Бойком і Степаном Гавришем. Голову СДПУ(о) Віктора Медведчука спостерігали лише на екрані: то з Ющенком, то з Путіним, то з Папою Римським. У ролику не згадували Кучму і Януковича. Через гучну музику погано було чути, що казав Медведчук з екрана, до балкона долинуло лише те, що «владу буде змінено». Потім екран почав представляти інших відомих есдеків. Найбурхливіше зала аплодувала Шуфричу і Кравчуку. Леонід Макарович поправив сиве волосся, встав і вклонився рядовим однопартійцям. Із-за куліс вийшов Медведчук, оголосив склад президії. По ліву руку від лідера сів Кравчук, по праву – Шуфрич, по краях – чотири делегатки з Миколаївщини, Рівненщини, Полтавщини й Криму. Тамару Прошкуратову бачили лише перед початком зібрання, на екрані.
Гімн не співали, озвучили тільки його мелодію. Лише Шуфрич ледь помітно ворушив губами. Не знаю, що саме символізували кольори на сцені – червоний, білий і синій, але про Росію, її мову й нафту з газом тут говорили тепло, прохолодніше про СОТ, а зовсім неприязно обзивали НАТО. Оратори попивали напої «ворожої» «Оболоні». З усіх боків президії – троянди, понад півтисячі зрізаних символів партії. Один одного есдеки називали товаришами, навіть західняки: «Я хотів вас назвати любими друзями, але...», – не забажав повторювати Ющенка делегат-львів’янин. Медведчук сказав, що не помилився, коли два роки тому заявив, що Ющенко «не стане президентом». Рік його правління головний есдек назвав «стихійним лихом», критикував «усіх кумів», а владу загалом назвав недієздатною. «Як фахівець у сфері державного менеджменту, я можу дати таку експертну оцінку», – похвалив себе.
Ще більше всіляких ярликів нинішній владі навішав Шуфрич. Дорікнув і колишнім союзникам, а тепер «просто партнерам» з Партії регіонів, які не взяли у потяг Януковича СДПУ(о). Шуфрич неодноразово зривав овації, Кравчук, здавалося, ревниво поштовхував у плече Медведчука. А делегат із Севастополя з прізвищем Брежнєв закликав бути «пожоще» з партією Януковича і захистити російський флот у Криму… «як гарант політичної і соціальної стабільності». Інші депутати навіть пташиний грип поставили в провину Ющенкові, чоловік з Ізюма потішив прогнозом – 70% на виборах, а якийсь луганчанин – поетичною самодіяльністю: «Референдум проведём и без НАТО проживём!»
Кравчук у прогнозах був обережнішим: 7 – 10 відсотків. Це коли всі члени чотирьох партій блоку прийдуть на вибори зі своїми родичами. А Шуфрич переконував, що у їхньому блоці – «всі колишні успішні урядовці». А ті, кого ототожнювали з «азаровщиною», мовляв, в іншому таборі залишилися.
Делегати під час голосування за виборчий список тішилися, як діти. По секторах змагалися, хто сильніше плескатиме в долоні, коли оголошували когось з їхньої делегації. Навіть серед номерів другої-третьої сотні. Нинішні парламентарії, екс-міністри й екс-губернатори посіли місця у перших десятках.
Після з’їзду лідери суб’єктів блоку підписали угоду в п’яти примірниках (один для ЦВК). Гавриш, видно, забув ручку, бо щоразу позичав її у Медведчука. «Ми рівноправні партнери», – заявив Бойко. Але Медведчук уточнив «рівноправність»: 65 відсотків списку матиме СДПУ(о), 20 – РПУ, 12 – «Жінки за майбутнє» і лише 3 – «Центр» (певно, тільки Гавриш серед прохідних).