Політреформа – «чорна скринька»
Ось ми майже й дочекалися вступу в силу конституційної реформи. Із 1 січня зміни до Основного закону набирають чинності. Але невідомо, якими будуть наслідки: позитивними чи негативними. Адже відбудеться зміна всієї системи державного управління. Україна стане парламентською республікою. Проте державі загрожуватиме чергова урядова криза, якщо у новій Верховній Раді не буде створено більшість. Відповідно, тоді парламент не зможе сформувати коаліційний уряд і Президент змушений буде розпустити його та призначити повторні вибори.
За словами експерта корпорації «Градарик» Костянтина Матвієнка, реформи системи влади носили половинчастий характер. Адже місцеве самоврядування так і не зазнало змін. Тому цілком можливий конфлікт центру й регіонів. «Така «однонога» політреформа створює загрозу для всього механізму державної влади», – впевнений пан Матвієнко.
Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко порівнює реформу із «чорною скринькою». Адже невідомо, що на нас чекає найближчим часом. Насправді ні влада, ні політичні партії не готові працювати в нових умовах. Політичні сили в нашій державі ще не мають розгалуженої структури. Тому можуть виникнути проблеми, приміром, під час пропорційних виборів до місцевих органів влади.
Не виключає політолог і сценарію свідомої дискредитації конституційної реформи. Можливий зрив переговорів щодо створення коаліції. Як наслідок цього – розпуск Верховної Ради й дострокові вибори.
Та хоч би як склалася ситуація у парламенті зразка 2006 року, він усе одно буде гіршим, аніж нинішній. У цьому переконаний президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. Нині відбувається зміна поколінь депутатів. Уже тепер добре зарекомендували себе молоді політики, зокрема Микола Рудьковський, Андрій Шкіль, Арсеній Яценюк, Нестор Шуфрич. Крім того, у березні за партійними списками до Верховної Ради прийдуть чимало нових людей і перші півтора-два роки вони вчитимуться працювати. Тому наступний склад парламенту стане перехідним, а вже після 2011 року Верховна Рада працюватиме ефективніше.
Що ж до складу майбутньої урядової коаліції, то Андрій Єрмолаєв називає два варіанти утворення більшості. По-перше, це об’єднання сил Майдану: НСНУ та БЮТ. Проте також можливе блокування Партії регіонів із комуністами. А от коаліція сил Віктора Ющенка та Віктора Януковича навряд чи можлива – такі партії-суперники дуже швидко пересваряться, й тоді конфлікт в уряді спричинить політичну кризу в державі.
Але директор Міжнародного інституту гуманітарних та політичних досліджень Володимир Маленкович не виключає можливості утворення «помаранчево-синьої» більшості й всіляко підтримує цю ідею. Бо така коаліція, за його словами, забезпечить стабільність та розвиток в Україні. Однак лише за однієї умови: Прем’єр-міністр має бути нейтральною фігурою, не представником однієї з партій. Голова уряду мусить стати ефективним менеджером, господарником, а не політиком.
У будь-якому разі, аби не гадати, слід чекати результатів виборів до Верховної Ради. Бо нині ще невідомо, хто їх виграє і які сили потраплять до парламенту та візьмуть участь у формуванні уряду.