Роботи не має лише лінивий

Нашій владі дорікають, що не виконує своїх помаранчевих обіцянок: президент на Майдані говорив про мільйон робочих місць для українців, а насправді?..

Інша річ – у Києві: за неповний 2005 рік на одного безробітного припадає десять (!) вакансій. І середня заробітна плата у столиці найвища по Україні – 1423,8 гривні, що на сорок відсотків більше, ніж торік. Та все ж і без недоліків не обійшлося – підприємства міста мають заборгованість з її виплати – 7,4 млн. грн. Тож працювати є над чим. Ось про це і йшла розмова на недавньому спільному засіданні Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста та колегії Головного управління праці та зайнятості КМДА.

– Лише цього року знайшли для себе роботу на ринках 50 тисяч осіб і до кінця року працевлаштуються ще близько однієї тисячі, – наголосив начальник Головного управління з питань торгівлі та побуту Василь Щербенко. – У столиці нині 5300 різних магазинів і 2370 ресторанних закладів недержавних форм власності. Улітку за прилавками стояли і молодь, і пенсіонери, бо ж треба було торгувати свіжими фруктами, овочами, кавунами й динями. Щороку з’являються нові підприємства побутового обслуговування: хімчистки, пральні, перукарні, салони краси, ательє з пошиття і ремонту.

Той, хто хоче мати роботу, той її має. За словами директора Київського міського центру зайнятості Олександра Мельника, п’ять тисяч безробітних киян пройшли курси професійного навчання і оволоділи новою спеціальністю. Індивідуальну підготовку на виробництві або стажування із подальшим працевлаштуванням мали ще півтисячі безробітних. Особливу армію безробітних становлять старшокласники, які не визначилися із вибором професії чи не вступили до ВНЗ. Цього року вперше було проведено серед них анкетування (ним охопили 14 тисяч учнів). Таким чином, кожен, хто закінчив школу, міг зорієнтуватися у морі професій і обрати свою. До центру зайнятості звернулося 500 юнаків та дівчат (торік їх було 30).

Аби знайти себе в житті, не обов’язково мати диплом про вищу освіту. Інколи він лежить мертвим капіталом на полиці у шафі, бо від здобутої освіти ніякого задоволення: ні матеріального, ні морального. Нинішній ринок праці перенасичений економістами, юристами, а не вистачає слюсарів, верстатників, зварювальників.

І все ж у столиці офіційно непрацевлаштованими залишається майже сім тисяч осіб. Це переважно ті, які не можуть (а чи не хочуть) підібрати собі роботу за фахом і задоволені соціальною виплатою по безробіттю. Нині столичні профтехучилища випускають удвічі менше спеціалістів, ніж 1990 року. Вражаючий показник, аналогічний він і в цілому по Україні. То й кількість таких навчальних закладів у Києві скоротилася за цей період із 49 до 32. А робітничі професії були, є і будуть потрібні завжди.