Згущене молоко із солоним присмаком
Чинний закон України «Про захист прав споживачів» недосконалий, а отже не захищає як слід пересічного споживача. Однак наші парламентарі не вельми поспішають прийняти новий, напевно, самі не ходять до крамниці чи на ринок. Але то вже інша тема – наразі поговоримо про якість товарів та послуг, які нам підсовує товаровиробник. Добре, якщо це, скажімо, дешевенькі черевики, які через тиждень «попросили їсти». Взяв та й викинув їх у сміттєпровід без особливого жалю. А якщо купив у гастрономі кільце ковбаски і потрапив після її споживання на лікарняне ліжко? Тут, як мовиться, пахне криміналом. Та як впіймати за руку того зловмисника, щоб притягнути до відповідальності. Бо ж якщо на все заплющувати очі, то під удар поставимо національну безпеку. Якість товарів й послуг та нацбезпека – два кільця одного ланцюга. Саме про це йшлося на круглому столі «Український споживач має право бути захищеним». Директор Департаменту у справах захисту прав споживачів у Києві Олександр Никитюк не приховував, що в столиці права порушуються часто-густо.
– За десять минулих місяців наші спеціалісти перевірили 643,2 тонни основних груп продовольчих товарів, – сказав пан Никитюк. – Із них половину забраковано та знято з реалізації. Сюди потрапили продукти першої необхідності: хліб, молоко, цукор, чай, яйця та соки. Не кажучи вже про алкогольні напої – із перевірних 16 тисяч дал 93,2 відсотка не відповідали стандарту якості.
Переважна більшість молокопродуктів бракувалася через відсутність супровідних документів про якість та безпеку, а також дати виготовлення. Певна річ, і смак у такого молока сумнівний. У лабораторії, де перевіряли молочні консерви «Молоко згущене незбиране з цукром», вироблене ЗАТ «Бахмачконсервмолоко», ТОВ «Городок консервмолоко» та ЗАТ «Куп’янський молочноконсервний комбінат», виявилося, що «згущонка» мала солонуватий присмак. Може виробники переплутали цукор із сіллю? Оце так халепа! До цього ж списку потрапили й 1-й Київський молокозавод, Одеський м’ясоконсервний завод, ТОВ «План», яке виготовило неякісні «Уральські пельмені», СПД Нікітін, що поставило у продаж рибу палтус із простроченим терміном придатності, СПД Омельянович, яке пропонувало консерви «Печінка тріски» сумнівної якості.
Це ті, яких упіймали за руку. Але ж далеко не всі потрапляють у сіті інспекторів Департаменту у справах захисту прав споживачів. Нещодавно до редакції зателефонувала киянка Лідія Степанівна, яка на ринку «Нивки» придбала свіжоморожену рибу: «Для онучки купила, та коли поклала її на сковорідку, вона вмить перетворилася на кашу. Пішла з тим непотрібом до продавця, але вона й слухати мене не захотіла: мовляв, як ви доведете, що купували цю рибу у мене?» І справді, яким чином покупець має захищати себе? Товарного чи касового чека у нього на руках немає – спробуй довести вину підприємства, що виклало на прилавок несвіжу рибу.
Ірина Кравченко у департаменті контролює роботу столичних ринків. За десять місяців перевірено діяльність 57 із них, і 97 відсотків товарів, які там запідозрили у сумнівній якості, заборонили продавати. Наприклад, на торговельному майданчику на вулиці Бальзака, 64 користуються побутовими вагами, відсутні супровідні документи на товар і продають його без касових чеків.
Якщо покласти на терези промислові і продовольчі товари, які реалізовуються на ринках, то шалька низькопробних хитнеться у бік перших. Особливо багато нарікань на взуття. Найпоширеніші порушення – невідповідність маркування вимогам відповідних нормативних документів, відсутність інформації про товаровиробника, неправильно вказано сировину, з якої виготовлено товар чи її співвідношення. На одному ринку забракували тисячу пар взуття, яке привезено з одеського оптового ринку. За цей час було розглянуто 250 скарг споживачів і 230 – підтвердилися, ошуканим покупцям повернули 60 тисяч гривень.
Дедалі більше нарікань і на роботу стоматологічних клінік, провізорів аптек, які реалізовують біологічно активні добавки, розрекламовані як засоби для схуднення, збільшення бюсту, відновлення волосся, а ще гірше – для швидкого та чудодійного лікування різних недугів. Люди «клюють» на таку багатообіцяючу рекламу тільки так. І досить швидко спохвачуються, що їх просто ошукали – підсунули замість ліків «липу». Тільки у відділ контролю підприємств громадського харчування за минулі 9 місяців надійшло 148 звернень споживачів. Сума обману – 270 тисяч гривень. Але поки що відшкодовано лише 25 тисяч. Громадянка Мисніченко із Чернігівської області придбала ванночку для ніг «Детокс» у СПД Баглай О.А. Через Миронівський суд їй сплачено компенсацію моральної шкоди п’ять тисяч гривень. А громадянка Тихончук (м. Ірпінь) придбала фальшиве пальмове масло для травлення і суд повернув їй 2,42 тисячі гривень. Тож вам усім порада: купуйте лише ті ліки, які приписав лікар. І ще – не довіряйтеся розрекламованим знахаркам і цілителям.
Київ стрімко розбудовується, і люди інвестують свої заощадження у нерухомість. Та нерідко потенційні власники квартир роками воюють із забудовником, який забрав гроші, а зводити житло не поспішає. У департаменті достатньо скарг і від таких споживачів.
– Підписуючи інвестиційні документи, будьте уважними, – наголосив Олександр Никитюк. – Ліпше не поскупитися і прийти зі своїм адвокатом для укладання договору, ніж потім шукати правди по різних інстанціях.
Правду кажуть, що береженого Бог береже, а неуважного захищає Департамент у справах захисту прав споживачів. Але пам’ятайте, що лише той, хто знає свої права, зможе їх відстояти згідно закону. Я бажаю вам не потрапляти на гачок фальшивим виробникам.