Ксенофобія: від воєн до виборів

Якщо політичні сили у передвиборній кампанії не «розігруватимуть» етнічну карту в своїй пропаганді, то рівень ксенофобії та міжетнічної нетерпимості в Україні не зростатиме. Такого висновку дійшли науковці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) та кафедри соціології Києво-Могилянської академії.

Соціологи опитали 2015 громадян із різних регіонів України не за звичайною для нас системою, а за шкалою соціальної дистанції Богардуса. У таблицю занесли такі етнічні групи: україномовні українці, російськомовні українці, росіяни, білоруси, євреї, поляки, німці, французи, канадці, американці, румуни, негри, цигани. Навпроти кожної етнічної групи стояло сім цифр, що означали номери відповідей на те, чи «згоден респондент допустити представників названої в рядку групи» як: 1 – членів родини, 2 – близьких друзів, 3 – сусідів, 4 – колег по роботі, 5 – жителів України, 6 – гостей України, 7 – не пустив би в Україну. Респонденти самостійно обводили кружечками цифри – варіанти відповідей навпроти кожної групи. Згодом арифметичним способом визначалися індекси ксенофобії, слов’янської та неслов’янської нетерпимості.

Отож, цього року населення України найкраще ставилося до україномовних українців, потім до російськомовних українців, росіян, білорусів, далі з великим відривом йдуть євреї, поляки, німці, французи, канадці, американці та румуни, далі знову з відривом – негри й цигани.

Науковці також проаналізували результати аналогічних щорічних досліджень і зробили низку висновків. Індекс ксенофобії зростав до 1999 року. Далі він стабілізувався. Експерти вважають, що рівень ксенофобії залежить як від економічних проблем в Україні, так і від конфліктів у світі (залежність спостерігалася від воєн у Чечні, Афганістані, на Балканах, в Іраку). Дослідження зокрема показують збільшення кількості прихильників незалежності України після початку чеченської війни або після захоплення заручників у Москві.

Однак 2004 року рівень ксенофобії знову зріс, причому виросла як слов’янська, так і неслов’янська нетерпимість. Попри війну в Іраку, аналітики бачать основну причину в іншому – президентських виборах, передусім пов’язують це з пропагандистською кампанією В.Януковича. Відрадно, що цьогоріч рівень ксенофобії повернувся до рівня 2003 року. Але, як кажуть, не зарікатимемося перед виборами.