Бензин був дешевшим за свободу
Напередодні святкування річниці Помаранчевої революції все важче знайти її учасника, який зберіг би такий же заряд оптимізму, що був на Майдані. «Чи справдилися надії?» – це цікавило й журналістів, які відіграли не останню роль у тих подіях.
Журналіст ТРК «Ера» Василь Климчук згадує «помаранчеві» часи з гордістю: «Ми грали на об’єктивності, тобто давали те, чого не могли дати інші канали. Завдяки цьому відчували такий собі журналістський кайф або драйв – задоволення від того, що можеш висловлювати свою позицію і не боятися, що за це щось буде». На його думку, те, що «журналіст – не кріпак» підтвердили працівники телеканалу «1+1», які звільнилися з роботи і таким чином висловили протест проти тиску на ЗМІ і на них особисто. Адже якщо продовжуєш працювати – то погоджуєшся.
Але таке твердження не дуже сподобалося Володимиру Горковенку з «Інтеру». У них ніхто не звільнявся, але це зовсім не натяк на боягузтво. Вони ж, мовляв, боролися за свободу слова на робочих місцях. Журналіст розповів про те, як це відбувалося: «Я був змушений виконувати вказівки. Працівники нагадували щось на кшталт гарматного м’яса, бо мали слухняно робити те, що скажуть. Були й темники, в яких визначалося, що пропускати в ефір, а що ні. Але є межа, коли виникає спротив. Ось так ми перестали виконувати накази».
Та обидва журналісти, із захватом згадуючи героїчне минуле, так і не сказали, що змінилося за рік. А от В’ячеслав Піховшек з «1+1» про те, чи виправдалися чиїсь надії, говорив чимало. Сам він під час виборів 2004 року був на боці Віктора Януковича. Щодо нинішнього стану ЗМІ, то, на думку Піховшека, він дещо апатичний: «Кожен канал працює у руслі певної політичної сили і воліє «не висовуватися». Нині журналістика втрачає аналітичність. Інформаційний простір – суцільний піар, яким його нашпиговують політики».
Стосовно виправданих надій і виконаних обіцянок, то журналіст усе ж назвав кілька. За його словами, нинішній президент відносно обмежив цензуру, реприватизував «Криворіжсталь» і майже вивів українських військових з Іраку. А от обіцяючи людям, що через рік вони стануть багатими, Ющенко відверто казав неправду, вже тоді точно знаючи, що за рік вони лише збідніють, переконаний В’ячеслав Піховшек.
А от коли правив зрозумілий і передбачуваний Леонід Кучма, він нічого не обіцяв і нікого не обманював, вважає Піховшек: «За старого режиму не обіцяли прозорості. Не подобається – не треба, ми ж не можемо всім подобатися». Ось така була політика. А на запитання про свободу слова в Україні, Леонід Данилович відповідав: «Зате бензин дешевий».