Храмів потребують спальні райони

За часів Середньовіччя чи то візантійські хроністи, чи то арабські мандрівники цілком серйозно називали Київ містом 400 церков. Згодом епітет «золотоголовий» з відомих причин втратив актуальність. Зате на початку ХХІ століття столиця України, як не кожне місто Європи, заслуговує на означення: «багатоконфесійне».

Власне, це засвідчило перше ж засідання щойно створеної Київської міської ради Церков і релігійних організацій при Київському міському голові, що відбулося в Колонній залі будинку Київської міської ради 26 жовтня ц.р. Якщо 1990 року в Києві існувало лише 26 релігійних громад 8 конфесій та течій, то за 15 років ці показники становлять відповідно 983 і 64. Тобто Київ-церковний, чи, правильніше, Київ-релігійний, став за цей мізерний в історичному плані відрізок часу в 30 разів розмаїтішим.

Київський міський голова Олександр Омельченко у своєму вступному слові навів і багато інших цифр, наголосивши, що столична влада вважає за головний і непохитний принцип – до кожної конфесії, напряму, течії, незалежно від їхньої чисельності і впливовості в Україні, ставитись однаково уважно і доброзичливо. Було названо відбудовані міським коштом храми і храмові комплекси, наведено статистику вирішених питань з відведенням земельних ділянок під будівництво культових споруд і молитовних будинків. Докладніше ці проблеми висвітлили у своїх виступах перший заступник начальника головного управління земельних ресурсів КМДА Юрій Кулаковський, який зокрема зазначив, що українське законодавство не знайшло кращої форми у відносинах держава – земля – церква, ніж оренда, і єдине, що змогло зробити управління, йдучи назустріч релігійним громадам, то це зменшити її розмір до мінімуму – величини земельного податку; і заступник голови КМДА, начальник головного управління комунальної власності Ігор Лисов, який зупинився на «больових точках» міста, таких як проблема передачі римо-католицькій громаді Свято-Миколаївського костелу на Великій Васильківській тощо. А начальник головного управління з питань внутрішньої політики Олександр Петік презентував щойно випущений довідник «Київ: релігійні організації» – видання, що яскраво ілюструє те, про що йшлося на початку нашого допису.

Виступи релігійних діячів, які відкрив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, переважно починалися словами подяк на адресу мера і КМДА. На нотку деякої образи, що прозвучала у виступі предстоятеля Української автокефальної православної церкви митрополита Мефодія, Олександр Омельченко відповів, що буквально цими днями він особисто взяв участь у закладанні капсули під будівництво великого – «можливо, найкращого в Україні» – храму Святих Бориса і Гліба УАПЦ на Теремках. А практика показує: якщо місто береться за відновлення старих святинь і побудову нових, то це серйозно. Досить згадати постання з небуття таких давньоруських перлин, як Михайлівський Золотоверхий і Свято-Успенський собори, церква Пресвятої Богородиці «Пирогоща», Шевченківський храм Різдва Христового на Поштовій площі тощо. До речі, Олександр Омельченко підтвердив, що місто має намір найближчим часом відновити Десятинну церкву, Стрітенську церкву на Львівській площі, Іллінську на вулиці Жилянській та інші.

Утім, заслуговує на увагу думка, висловлена у виступі Патріарха Філарета: центр столиці вже перенасичений церквами, отже, стратегічним напрямом має бути виділення земельних ділянок і будівництво культових споруд на околицях і спальних районах Києва.

На засіданні виступили представники всіх християнських конфесій та юрисдикцій, зокрема УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ, Грецької православної і Вірменської церков, протестантських церков, мусульманської та юдейських громад усіх напрямів і течій. Крім подяк, у цих виступах були й претензії, зауваження, пропозиції. Олександр Омельченко наприкінці висловив подив, що проблем так багато. Адже жодне звернення, жодну скаргу, що надходили до КМДА, не було залишено без уваги. Можливо, висловив припущення мер, частина цих справ «затрималась» у стосах документів на робочих столах чиновників, і обіцяв протягом листопада цього року особисто розібратися по кожному з питань. Можна констатувати, що перше засідання нового підрозділу КМДА пройшло успішно і конструктивно.