Хліборобська арифметика
Останнім часом «хлібна» тема у всіх на вустах – як у представників вищих ешелонів влади, так і в простих громадян. Міністерство аграрної політики нещодавно звинуватило Держкомрезерв у зриві закупок зерна. Воно й нині запевняє, що закупівельний план цього року не буде виконано, а зерно, що вже закладено, має низьку якість. Рахунки відомства нині заблоковано. Схоже, що скандал, який виник у зв’язку з дублюванням функцій Агрофонду, що підпорядкований Мінагрополітики та Держкомрезерву, роботу якого намагається координувати Міністерство економіки, триває.
Неабиякий резонанс у суспільстві викликала і остання заява Асоціації пекарів про те, що вони, мовляв, вже шкребуть по самому денцю майже порожніх засіків, вимітаючи залишки борошна. Фермери кажуть про добрий цього року врожай, який одначе важко продати. Серед людей ширяться маловтішні чутки про неймовірне підвищення цін на життєво необхідний продукт...
Керівники Держкомрезерву запевняють, що звинувачення на їхню адресу безпідставні: відомство працює на повну потужність.
– Хоч наші рахунки поки що заблоковано, але ми укладаємо нові угоди і процес не переривається. Навпаки, всі дані свідчать про зростання темпів наповнення засіків, – сказав на прес-конференції в.о. голови Держкомрезерву Роман Головін. – Ми закладаємо лише продовольче зерно, що придатне для тривалого зберігання. Це пшениця ІІІ, ІV та V класу, за ціною, відповідно, 620, 510 та 446 гривень за тонну.
За довідкою Держрезерву, станом на 21 вересня в засіки Батьківщини закладено 298,5 тис. тонн зерна, за яке сплачено 169,2 мільйона гривень. Крім того, на державні бази і комбінати хлібопродуктів додатково надійшло 105,7 тис. тонн зерна до резервного фонду. Загальна кількість резервного хліба становить 404,2 тис. тонн, а необхідно закласти 450 тис. тонн. Загалом же, згідно з розпорядженням уряду, до листопада потрібно заготовити 1 млн. тонн хліба. За словами Романа Головіна, кошти для цього в Держрезерву є. Але спочатку треба реалізувати старі запаси зерна.
Держкомрезерв зорганізував своєрідну екскурсію журналістів на Кіровоградський комбінат хлібопродуктів, аби показати, що до засіків Батьківщини справді стікається збіжжя і голодна зима нам не загрожує. Загалом же Держкомрезерву підпорядковано 27 аналогічних підприємств, що працюють у різних регіонах України.
...Дорога від Києва до Кіровограда довга. За вікном автобуса пропливали голі поля, які чекали плуга. Стерня після жнив вже встигла порости бур’янами. Лише на поодиноких угіддях зеленіла озимина. Не поспішають, видно, сіяти фермери, невигідно. І не лише тому, що вологи замало. Ціни на паливно-мастильні – не докупишся. За тонну солярки – плати 10 тонн зерна. Обіцяної ж державної дотації селяни так і не дочекалися. І хоча працювали собі на збиток, проте хліб зібрали до зернини.
І ось, нарешті, Кіровоград. На одній з його околиць і розташувалося державне підприємство «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2», яке функціонує вже майже сорок років. Перше, що впало у вічі, – довга черга самоскидів із зерном під ворітьми підприємства.
– Чекаємо зранку. Та хіба це черга? Після обіду зерно здам, і додому повернуся, – розповідає водій Геннадій Миколайович. – У жнива возив пшеницю до Миколаєва, Одеси. Доводилося вистоювати по п’ять діб. Сам я не вирощую хліб. Маю власного Кам-АЗа, то й наймаюся до фермерів у перевізники. І хоч це мій заробіток, скажу: транспортування хліба для виробника збиткове. Порахуйте самі літр солярки коштує: три вісімдесят, а кілограм пшениці – 60 копійок. Ось така арифметика...
Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 має кілька структурних підрозділів – елеватор, млин із потужністю 250 тонн борошна за добу, Шостаківське хлібоприймальне підприємство, комбікормовий завод, завод з обробки гібридної кукурудзи. Все господарство розмістилося на 25 гектарах.
Сьогодні в засіках комбінату, за словами директора Олексія Яновського, зберігається майже 50 тис. тонн зерна, елеватор завантажений на 85 відсотків. Задля ефективнішого використання цієї потужності, елеватор приймає та зберігає зерно ще й на давальницьких умовах. Основна частина урожаю тут з Кіровоградської області – понад 40 тис. тонн, решта з сусідніх Черкащини та Полтавщини.
– За одну тонну зберігання державного зерна маємо лише 2,5 гривні за місяць, тоді як собівартість його становить 5,9 гривні, – розповів Олексій Яновський. – Держкомрезерв нещодавно звернувся до Кабміну з пропозицією підвищити розцінки до 6 гривень за тонну. Сподіваємося на підтримку уряду. Слід зазначити, що в нас немає боргів перед аграріями, виплачуємо гроші стабільно і вчасно, протягом трьох-п’яти днів після представлення пакету необхідних документів.
І все ж, за словами керівника департаменту з матеріального резерву Держкомрезерву Євгена Осадчого, бюрократичні перепони гальмують закупку зерна в товаровиробника. Процедура оформлення товару досить складна, треба зібрати 17 видів різних довідок та документів. Тому хлібороби найчастіше віддають урожай зернотрейдерам, які, звичайно ж, платять вже нижчу ціну.
…І все ж, здається, можна заспокоїти народ – будемо з хлібом. Незрозуміло лише, чому існує конфронтація між двома відомствами – Держкомрезервом і Аграрним фондом? Чи не стоїть за цим хтось третій, що, можливо, має тут свій інтерес?