Не вводити громаду в оману
Нещодавно в Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд депутатів місцевих рад, ініційований партією «Єдність» на чолі з Володимиром Яловим. Загалом – це історична подія. Адже досі нічого подібного в незалежній Україні не відбувалося.
Лейтмотив форуму – треба змінювати не службовців та їхні обличчя у владі, а негайно міняти систему влади. Тобто вона потребує демонополізації. Власне, про це йдеться в концепції «Єдності», яка так і звучить – «Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування».
Зміна влади – об’єктивний процес, який постійно зазнає еволюційних перетворень. Бо як доводить світова практика, жодна система влади не може бути досконалою. Тому питання її поліпшення актуальне за будь-яких обставин і лідерів.
– Фракція української партії «Єдність» у Київраді також заявила про необхідність зміни відповідної системи влади й у Києві, – сказав на нещодавній прес-конференції депутат Київради Володимир Головач. – У столиці не повинно бути громади в громаді. Але, на жаль, ми поки що не готові до таких змін. Конституційна реформа замовчується як на державному, так і міському рівнях. Нам, депутатам, пропонують якісь схеми, картографічні поділи столиці. Заводять розмови про кількість районів у Києві. Такий підхід, вважаю, нашу громаду вводить в оману. Вносити пропозиції й дискутувати треба насамперед із приводу майбутньої конституційної зміни системи влади.
До речі, партія «Єдність» та однойменна фракція Київради мають відповідні пропозиції. Вони ґрунтуються на концепції децентралізації державного управління, яку затвердив вищезгаданий з’їзд. Приміром, монополія київської влади відчувається на всіх столичних рівнях. Заступники голови КМДА мають по два, а то й три повноваження. Вони – депутати Київської міської ради, також здійснюють виконавчі функції, водночас їх вважають державними адміністраторами.
– Чи правильно це, коли міський чиновник формує план соціально-економічного розвитку міста і сам його ж виконує? Вважаю, депутатів-сумісників не повинно бути. Ось про що треба запитати у киян, з’ясувати їхню думку, – наголошує інший депутат Київради Валентин Дрозденко. – У столиці має бути виконавчий комітет при Київській міській раді. Можливо, ще представництво з державницьких функцій і, зрозуміло, корпус народовладдя – депутати.
Як вважає лідер партії «Єдність» Володимир Яловий, ми маємо повернутися до системи будинкових, вуличних і квартальних комітетів. До речі, правова база для діяльності добровільних громадських об’єднань у нас є. А от економічна бажає бути кращою. Тому доцільно було б цим комітетам надати в управління бюджетні кошти та комунальне майно – житлові будинки, території тощо. Необхідно ухвалити рішення щодо оплати праці співробітників таких комітетів, а як заохочення звільнити їх від сплати за житлово-комунальні послуги.
Де взяти кошти? «Відібрати» в 90 міських депутатів. Кожен із них має особистий річний фонд у розмірі 620 тисяч гривень. Гроші рівномірно розділити по мікрорайонах. І направити на конкретні проекти. Треба розуміти, такий шлях використання коштів виявиться куди ефективнішим і надійнішим.