Я приїхала до Львова за день до прибуття туди президента. Цікаво було довідатися, з якими настроями західна столиця зустрічатиме главу держави після скандальних непорозумінь з екс-прем’єркою. Звісно, найкращий барометр настрою – місцева преса. Давайте її погортаємо.
«Чому президент виправдовувався перед львівським Майданом?» На це запитання намагається дати відповідь «Високий Замок».
На центральній площі біля оперного театру Віктор Ющенко намагався відповісти на два основні запитання, які найбільше цікавили львів’ян: «Чому «побито горшки» із колишніми однодумцями?» і «Чому підписано меморандум із колишнім суперником Віктором Януковичем?» Як зрозуміло вже із заголовка статті у «Високому Замку», виступ глави держави більше нагадував виправдовування. До речі, нічого нового, особливо на перше запитання львів’яни так і не почули, друге ж зводилося до того, що «Треба прощати, друзі».
Усе це відбувалося в такій атмосфері: «У четвер біля Львівського оперного майоріли помаранчеві знамена, лунало вже призабуте «Разом нас багато...», а перед двадцятитисячним натовпом виступав Віктор Ющенко. Та відчуття дежавю розвіялося при наближенні до сцени. Плакати з гаслом «Так! Ющенко!» чергувалися з плакатами, де було багато знаків запитань: «Президенте Ющенко, для чого був Майдан?», «Де обіцяна реприватизація?», «Коли бандити сидітимуть у тюрмах?..» Час від часу десь у натовпі починали скандувати «Ю-щен-ко!», але майдан не підхоплював вигуків, не було вже тих емоцій і того піднесення, яке спостерігалося ще не так давно. Відчувався якийсь холодок...»
Демонстрація розчарування президентом могла бути ще сильнішою і виразнішою, та, як пише газета «За вільну Україну», місцева влада закликами та судами трохи вгамувала войовничість львів’ян. Було заборонено проводити акцію «Пане президенте, подивіться на себе у дзеркало» (організаторам було цікаво, як Віктор Ющенко дивитиметься собі у вічі після підписання меморандуму з Віктором Януковичем). Заборонили й пікетування, яке планувало провести ВАТ «Завод «Сільмаш».
Інша львівська газета «Поступ» у статті «Просто Президент України» роз’яснила: «Образ Віктора Ющенка трансформувався із символу революції у звичайного Президента України, найвищого державного чиновника». Його появу на людях сприймають без колишнього захвату. А слово «Ющенко» скандують дедалі рідше». Хоча журналістка Марта Прокопович вважає що: «Біля Оперного Ющенко швидко повернув собі симпатії львів’ян».
Біля місця проведення Економічного форуму, участь в якому і була головною метою приїзду Віктора Андрійовича до Львова, деяким городянам таки вдалося поспілкуватися з президентом. Але як можна було бачити з телерепортажів, таке спілкування глави держави з народом – через ґрати загорожі – мало вельми не привабливий вигляд. Колоритному козакові з «Прикарпатської Січі», як свідчать очевидці, із трьох спроб так і не вдалося передати президентові книжечку про історію козацтва. А одна жаліслива жіночка все благала тих, хто ближче, переказати Віктору Андрійовичу, що знає народного цілителя, якому під силу «вмить повернути президентові колишнє привабливе обличчя».
«Високий Замок» залучив до політичного коментування «побиття горшків» на Печерську відому літераторку Оксану Забужко, поцікавившись, а на чиєму ж вона боці? «Я – на боці України. Здається, вони обоє про неї забули. Мені не сподобався вистув в ефірі «Інтера» екс-прем’єр-міністра. Це говорив не державний діяч. Це говорив політик – з хорошою школою політичної інтриги, політичної кухні. Ющенко під час своєї прес-конференції стилістично тримався краще. Але його реакція була також не на рівні. Якщо вони державні діячі, їм не можна було розколювати країну».