Відсвяткували по-Зеленому
П’ятнадцять років – для людини це дуже мало, для української політичної партії – дуже багато. Власне, на нашій політичній арені таких довгожителів майже нема. За одним винятком: як і 15 років тому, так і тепер, активно діє Партія Зелених України, що наприкінці вересня відзначила свої роковини.
Лідер Зелених України Віталій Кононов на урочистостях із нагоди дня народження партії сказав: «То були часи, які не можна забути. То були часи, коли люди вірили в те, що світ зміниться дуже швидко, і він буде дуже гарний. Він буде таким, про який ми всі мріяли в країні, яка називалася Радянським Союзом. Практично це була третя політична сила, зареєстрована як партія за законами Радянського Союзу».
Тут є певна магія чисел, про яку треба згадати окремо. Віднедавна українське суспільство за політичними вподобаннями поділяли на дві половини – «помаранчеві» та «синьо-білі». Час показав примарність такого поділу. Одні поки що не виправдали сподівань на нову якість життя в радикально оновленій країні, та ще й почали чубитися між собою. За другими – викрилися чималі гріхи минулого, але, водночас, з’ясувалося, що в дечому їхні передбачення здійснилися. Обидві сторони конфлікту віднедавна зрозуміли, що конфронтація не виправдала себе. У таких випадках люди зазвичай шукають третього, який би довів неправоту обох і підказав шляхи примирення. Недарма лозунг «третьої сили» останнім часом набув неймовірної популярності.
Претендентів на цю популярну марку виявилося чимало, але мало хто насправді на неї заслуговує. Більшість удаваних «третіх сил» насправді – філії перших двох або настільки невпливові, що їх ніхто не помічає. А ось Зелені за 15 років не лише довели своє існування реальними справами (і у Верховній Раді, й поза її стінами), а й зуміли не заплямуватися.
Мало того: зазвичай, на партії, що не пройшли до Верховної Ради, чекає забуття. Декому доводиться підтримувати свою популярність балаганними методами, викликати сміх: головне, аби не забули! Про Зелених пам’ятають без дешевого піару, завдяки реальним діям на місцях. Місцева влада, здається, сама дбає про популярність ПЗУ, підкидаючи їм приводи для виступів щодо недбалого ставлення до довкілля і соціальних проблем. Заслуговує на увагу ініціатива чистої політики. З цього приводу лідер партії Віталій Кононов сказав: «Народ хоче бачити чистими носіїв Зеленої ідеї, тому в нас особливий підхід до питання спонсорства. Певна річ, якщо хтось має водночас і великі гроші, і велике почуття любові до свого народу, то хай допоможе – будемо лише вдячні. Але не більше. Жодного торгу, «бартеру» грошової допомоги на прохідні місця в партійних списках, лобіювання у Верховній Раді чиїхось особистих інтересів бути не може. Прикметно, але охочі допомогти на таких умовах усе ж є!»
Оскільки ідея Зелених – універсальна, стосується всіх і кожного, то вони мислять так: хоч би ти був «помаранчевий», хоч «синьо-білий», але, якщо тобі не байдуже майбутнє твоїх дітей, чи будуть вони заможними, чи матимуть доступ до освіти, медицини, яким буде для них навколишній світ, в душі ти – Зелений!